24

Я  все ще не можу отямитись після того поцілунку , мене тягне до Осипа наче магнітом . Наприклад, зараз я просто шукаю причину чому б нам зустрітись , бо так хочу його знову побачити ... 
Мої думки як і завжди перебила Оля . 
-Лауро , я сьогодні йду на виставку ти підеш зі мною ? 
-А чия виставка ? 
-Ну ... Моя . Я роблю скульптури з глини і малюю. 
-Ого , чому я не знала про це раніше? 
Я звичайно піду. 
-Дякую тобі . 
-Я  з радістю підтримаю тебе в цю щасливу мить. 
-А зараз мені треба на трохи поїхати саме туди і все перевірити і купити шампанського. 
-Я тобі потрібна ? 
-Це ж сюрприз. 
-Ох , точно. 
-Добре , тоді я пішла . 
-Успіхів .

Що ж те що Оля дуже енергійна я помітила одразу , але про її творчість чую вперше . Цікаво , чим живе моя подруга . О, треба ж їй щось подарувати з такої нагоди . Але що ? Треба спитати в Осипа, 
-Привіт , я хотіла попросити допомоги в тебе . 
-Привіт, люба, що саме ? 
-Обрати подарунок для Олі в честь її виставки . 
-Давай я заберу тебе через 20хвилин і ми разом щось придумаємо. 
-Давай. 
Ви помітили він знову сказав "люба ".Це так звучить ніби " Кохана".Ну все, тільки не це , я ж не закохалась ? 
Надіюсь що ні . Я ж ледве оговталась від втрати ... Лишньої людини . Все  точно зараз не про це . Обіцяю більше не думати про нього.
Час пройшов досить швидко , Осип вже чекав на мене . Я вирішила нафарбувати губи світло червоною помадою і це було вдале рішення. 
-Привіт , Лауро , -мовив хлопець і обійняв мене . 
-Рада бачити тебе . 
-Ти щось придумала ? 
-Я й гадки не маю чим захоплюється твоя сестра . Може ти її краще знаєш? 
-Звичайно , -з сміхом на обличчі він мовив . 
-Тоді що вона любить ? 
-Книги . 
-Книги ? 
-Так . 
-Які ? 
-Це банально звучить , але про кохання на лінії вогню . 
-Тобто про війну ? 
-Здебільшого . 
-Я знаю круту книгу для неї . Їдьмо, купимо  її. 
-Згода . 
Знаєте , мені пощастило , Осип завжди  допомагає мені і не бере з цього ні копійки , це напевне толерантність чи  то принциповість ? 
-А куди саме поїдемо ? 
-В книж... 
Я обійняла його так міцно , як могла . Я була щиро рада за те, що маю таку чудову людину . 
-Я  просто хочу сказати , що ти буквально врятував мене , я безмежно тобі вдячна , ти подарував мені крила . 
-Лауро , ти для мене не просто колега чи подруга , ти ... Ми раніше ... 
-Що ми раніше ? 
-Пробач , я розповім ввечері . 
-Гаразд. 
Ми купили цю крутезну книгу про війну "Позивний' Бандерас' ", коли я вперше її почитала її я плакала цілу ніч , а  потім я мала змогу подивитись екранізацію . Це неймовірно! Таке щире і глибоке кохання . Ніякої пошлості  чи чогось зайвого , все тендітно природньо. 
А ще я вирішила купити кексів з білим шоколадом і полуницею , сподіваюсь подрузі сподобається. 
-Ти маєш трохи часу ? 
-Так .
-Може вип'ємо кави ? 
-Гаразд . 
-Ходімо. 
-Мені , будь ласка , не бери 
-Чому ? 
-Я вже забагато її п'ю і напевне погано спатиму через це. 
-Я  зрозумів тебе. Я зараз повернусь 
-Гаразд. 
-Ось , твій гранатовий сік . 
-Гранатовий? 
-Твій улюблений . 
-А ти про мене все знаєш , так? 
-Ага . 
-От , чудово, навіть  не говори йому- все знає. 
-Ти така гарна , Лауро, 
-Я без макіяжу ,облиш
-Я не тільки про губи чи зовнішність , твоя душа. 
-Що  з нею ? 
-Вона кришталева . 
-Чому? 
-Ти найніжніша квітка у всьому саду , ти пробуджуєш поглядом , а твої губи ... 
-Що з ними ? 
Осип просто підійшов до мене і поцілував . Незабутній момент теплого дотику і зачаровуюче тепло губ . Я волію щоб це тривало вічність. Вічність воз'єднання тендітних губ.