Повернувшись з притулку Анна тішилась своїм новим другом , а я раділа , що дізналась багато про про свою мрію . Звичайно, зараз немає змоги це все організувати , але сподіваюсь в майбутньому все вдастся.
-Лауро , ти вже сказала своєму чоловіку про подорож ?
-Так , Сергію , сказала. Він поки що мій хлопець .
-Оу, пробач, не знав .
-Та все добре , не переймайся.
-То він буде з нами ?
-Нажаль ні , в нього презентація нового проекту ...
-То давай запросимо Анну , вона ж думаю не відмовить ?
-Гарна ідея . Зараз я їй зателефоную .
-Анно, люба, в мене є хороша ідея .
-Так , слухаю.
-Ти можеш поїхати завтра з нами в Полтаву .
-О круто , тільки з ким я песика лишу ?
-Бери його з собою . Зараз я повідомлю Сергія , зачекай.
-Сергію , а чи може я Анна взяти свого песика з нами ? Він дуже милий і вихований .
-Ну добре вже , нехай бере.
-Я знала , що ти дуже добрий.
-Анно , збирайте речі .
-Серйозно , Сергій дозволив ?
-Так . Завтра о 3:30 виїзд. Не проспи , будь ласка !!!
-Звичайно , не просплю.
-До зустрічі)
Як чудово , що я буду не сама . Звичайно я розраховувала на Тома , але з Анною мені теж приємно . Я сьогодні немала важливої роботи , тому пішла додому готувати вечерю і збирати речі , оскільки їхати будемо дуже рано .
Забігла в магазин купила деякі продукти і солодкий виноград. Не дуже я люблю виноград , бо він ніби і гарний на вигляд , але смак жахливий . Том любить біли виноград , тому вирішила потішити його. Приготувала вечерю, накрила гарний стіл , використала найкращі прибори і скатертину . Я запалила свічки і акуратно поставила їх на стіл. О , якраз Том прийшов .
-Привіт , любий. Я приготувала нам вечерю , проходь скоріше все вже холоне .
-Привітик , Лауро, ти така молодчинка .
-Як в тебе справи на роботі?
-Та начебто все нормально.
-Я завтра їду з Анною і її маленьким песиком . Він такий чудовий , дивись .
-Класний.
Щось я побачила , що Том або втомлений або засмучений чи байдужий. Що ж нічого не лишалось як просто повечеряти і збирати речі .
Я брала лише все необхідне . Ми лише на одну ніч.
Звичайно я швидко заснути не могла , бо весь час думала за завтрашній день . Моя свідомість не хотіла визнавати того , що Том буде сумувати на одинці. Мої роздуми закінчились неочікуваним сном і я прокинулась від звуку будильника..
Ох , цей ранок , ну як ранок , зазвичай я сплю в цей час і досить рідко кудись ходжу чи збираюсь . Чесно кажучи це не легко , але ця зустріч того варта . Я не будила Тома , тихенько зайшла до його кімнати і поклала записку. (Так ,ми спимо окремо ,бо нам так зручно) .
На вулиці мене вже чекав наш водій Сергій та Анна з своїм песиком Джейзом . Я помітила , що Сергій не байдужий до подруги і мені це подобалось , бо вона заслуговує на увагу , тепло і любов.
-Привіт , друзі.
-Привіт , Лауро.
-Привіт , ну що , готова?
-Так , не гаймо часу , їдьмо!
По дорозі ми ще заїхали по оператора Валерія і з гарним настроєм їхали на зустріч пригодам.
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021