-Анно , привіт. Як ти себе почуваєш?
-Добре . Вже відпочила , можна і на роботу йти .
-Яку ще роботу?
—Ти ще мусиш трохи відпочити .
-Але мені тут сумно.
-То вмикай серіал і ні про що не думай . -Ой , завжди ти так .
-Не ображайся , все для тебе .
-Розкажи , що там на роботі .
-Нічого нового. Боса я ще не бачила , тому думаю , що він у відрядженні , а ми от з Томом до тебе вирішили заїхати і ще до мами по дорозі.
-Гарна ідея .
-Вибач , телефон.
-Так , так.
-Алло , так , можу.
-Що ? Яка церемонія ? Ви про що ?
-Так , все зрозуміла .
-До вечора.
-Що там?
-Якась церемонія на "Нашій книзі", кажуть нагородження найталановитіших і я там маю бути .
-Круто , їдь.
-То не зараз , а в вечері .
-Ти ще тут? Швиденько додому . Зачіска , макіяж і одяг.
-Ну добре вже . Одужуй скоріше , без тебе сумно..
-Добре, скинеш фоточки . Ок?
-Звісно.
-Томе , нам треба їхати додому .
-Чому? А як же мама ?
-Сьогодні ввечері церемонія на якій я маю бути .
-О , і я з тобою ?
-Вибач, це закритий захід.
-Тобто ?
-Мене попросили нікого не брати , бо там обмежені місця .
-Ну добре , тоді я тебе завезу.
-Давай. Я йду готуватись .
-Добре .
Я зрозуміла , що образила Тома , але виходу не було. Коли попередній раз привела його з собою , то мене ледь не вигнали з роботи . Та й до того ж , він мене не бере на його церемонії .
Вже залишалось менше години до церемонії і я була повністю готова . Том був у душі і я спустилась у вітальню , щоб одягнути прикраси. Тишу зіпсувало повідомлення , а потім дзвінок . Ми довіряли один одному і дозволяли дивитись хто дзвонить чи пише. Хмм цікаво , Ніна .
"Приїзди в наше кафе , чекаю з нетерпінням "
Наше кафе . От це так .
Ну добре , я знаю , що робити.
-Томммеее.
-Що ?
-Які класні кафе ти знаєш ?Анна питає.
-'Ніл 'І звичайно ж 'Місто'
-Добре.
-Ти вже готова ?
-Таак. Чекаю на тебе.
-Зараз вийду .
Я вирішила нічого не казати Томові , а вечері запитати хто ця Ніна .
Том вийшов з кімнати , взяв телефон , щось відписав і ми поїхали .
Я не скажу , що була зла чи сердита . Я була ніяка.
На церемонії були всі наші працівники , крім Анни , а також декілька меценатів і нових партнерів . До мене підішов Осип , я кажу Осип , бо він мій одноліток , здається і я не можу казати по -батькові.
-Лауро , ти така гарна сьогодні . Ну не тільки сьогодні , взагалі.
-Дякую .
-От хотів саме сказати , чого тебе турбую.
Ми з тобою маємо бути зараз в ресторані . Наші нові партнери хочуть з нами обговорити контракт .
-Я мушу бути з вами ?
-Так , ти мені потрібна , як головний редактор . Анни ж немає .
-Добре , я ж обіціла її підмінити .
-Через 15хвилин чекаю біля виходу .
-Я зараз попрощаюсь з колегами .
-Звичайно .
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021