Ми їли морозиво і ходили нашими улюбленими стежками . Наш день був більш ніж прекрасним . Вечір ми провели також разом . Ми дивились наш улюблений фільм і їли морозиво . Що може бути теплішим за цей день?
Уже час прокидатись і збиратись на роботу.
-Доброго ранку , Лауро .
-Доброго ранку , Томе .
-Як ти спала ,люба ?
-Чудово , тільки сон дивний . Я досить довго йшла стежкою і блукала лісом і раптом до мене напала велика змія і я її приручила .
-Тобі треба розповісти про сон пані Мартиновій . Може це якийсь знак ?!
-Обов'язково . Наступний візит через два дні .
-Збирайся, завезу тебе на роботу . В перший день спізнюватись не можна .
-Дай мені 20 хвилин .
-Тобі робити каву?
-Так, дякую .
-З молоком?
-А ми його вчора не випили ?
- Я сьогодні нове купив .
-Тоді залюбки .
Ніякого страху після такого довгого вихідного я не маю . Спокійно одягаю офісне вбрання і прямую до редакції . А що тут такого?
-Ходімо пити каву !
-Вже біжу.
Я швиденько знайшла папку з останніми дописами на роботі і взяла її з собою . Швиденько спустилась на кухню і почала складати ланч для себе і Тома. Я знаю , що він надає перевагу не перекусам , а правильному харчуванні , але все- таки це хоча б щось .
-Не квапся, так , люба. Ми втигаємо .
-Добре .
-Я заїду по тебе о 18:00 . Так буде зручно?
-Так .
-Тоді їдьмо .
Я всю дорогу думала про роботу . Я так довго не була там , що навіть не знаю чи склад персоналу не змінився . Впевнена, що мені як і раніше буде зручно працювати.
-Все , Лауро , щасти тобі .
-І тобі .
-Я подзвоню близко 18:00.
-Чекатиму .
Трохи моторошно , але треба заходити .
-Привіт всім.
-О Лауро , люба ! Як я скучила за тобою . Ходи обійму !
-Ханно! Я теж за тобою сумувала.
-Ну все ти винна мені обід . Сьогодні о 12:00 підемо скуштуємо смачні тістечка.
-А якісь зміни у нас є ?
-Ти не чула , що в нас новий бос?
-Серйозно ?
-І хто це?
-Осип Трушильський.
-Справді?
-Так , він просив , щоб ти зайшла до нього одразу як прийдеш .
-Добре .
-Все , не забуть про обід !
-Доброго дня. Мені сказали ви чекаєте на мене?
-Так , Лауро.
-Осипе ? Ой , Осипе Миколайович . Вибачте , я здивована , бо думала , що ви фотограф .
-Нічого страшного , ти ж не знала.
-Вибачте , я не хотіла вас образити , просто... Просто я не знала , що ви багатогранний .
-Все добре . Справді.
-Дякую , вам за розуміння .
-То ти готова працювати далі?
-Так . Тільки ознайомте мене з моїми обов'язками .
-Ось тобі три книги молодого автора , тобі треба написати відгуки і заохотити читача.
-Добре .
-Можеш приступати .
-Лауро , спускайся я чекаю тебе у великому залі.
-Вже йду .
-Привіт , рідненька. Я вже казала як я скучила ?
-Анно ,я теж рада тебе бачити . Ось візьми твій подарунок .
-Вау... Це так круто ...
-Я старалась тебе здивувати .
-Дякую , я дуже рада.
-То що ходімо .
-Так .
-Розповідай , як ти відпочила ?
-Ти ж знаєш , що в лікарні ніякого відпочинку ...
-Лікарні? А як відпочинок?
-Все супер . Ми з Томом провели гарно час . У нас була фотосесія і на велике здивування фотографом був наш новий бос .
-Ти що зараз серйозно ?
-Цілком .
-Оце так неочікувано...
-Я сподіваюсь , що на мою успішність на роботі ніяк не вплине .
- Та не хвилюйся він тільки вчора вийшов на посаду .
- Ну та не про це . А як твій вікенд ?
-Ой ти знаєш , як я люблю спілкування . Там така атмосфера і такі гарні враження.
- Я рада , що ти задоволена . Тут такі смачні тістечка .
-Ага , скільки я пробувала не виходить такий смак .
-Анно , секрет в порядку змішування інгредієнтів . Давай розповім тобі .
Спершу треба ...
-Так , зараз буду .
-Анно , вибач , Том кличе , каже терміново .
-Добре , біжи .
-Я наберу пізніше..
-Чекатиму.
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021