Така чудова ця ніч. Теплі обійми і солодкі сни створили чудову атмосферу для сьогоднішнього дня.
-Люба , доброго ранку. Як ти спала?
-Чудово , Томе. А ти ?
-Теж . Ти готова до сьогоднішнього сюрпризу?
-Так , я дуже заінтригована. Чекаю з нетерпінням.
-Тоді чого ми чекаємо . Одягайся .
-Спортивне чи плаття?
-Давай плаття.
-Хм , це ще більш інтригує.
-В тебе є 30 хвилин.
-Добре.
Чому мене так зацікавив сьогоднішній день. Я ж навіть не знаю куди ми поїдемо і чесно кажучи боюсь довгих подорожей на машині . Чи то через аварію чи то через страх втратити рідну людину. Як би важко не було , але я не видам свій стан.
Я одягла оксамитове плаття і охайно зачесала волосся на бік. Невеликий макіяж і я виглядаю ніби дівчата з відомого гламурного журналу.
-Лаура , ти готова ? Нам вже час.
-Так , Томе , вже йду.
-Оце так! Ти... Ти.. Така гарна!
-Дякую. То що їдьмо ?
-Так , ходімо.
Ми сіли в машину і в мене одразу почалась паніка , я старалась приховати її всіма своїми силами , але Том помітив це і сказав , щоб я заспокоїлась , він буде дуже обережний . Я повірила йому і трохи заспокоїлась . Ми їхали в напрямку лісу і мені ставало лекше дихати . Я сподівалась , що повністю вдихну всю атмосферу цього місця .
-Люба , ми приїхали . Доведеться трохи пройтись . Дивисьось стежка прямуй по ній я зараз прийду .
-Добре.
-Тільки обережно.
-Звичайно.
Я йшла загадковою стежкою і передімною виднішось темно синє озеро. Таємничий туман холодно торкався моїх оголених рук і сповільнював мій подих.
-Тобі подобається, Лауро ?
-Дуже.
-Дивись кого я привів. Це Осип -твій сьогоднішній фотограф.
-Справді ? Фотограф?
-Ти ж хотіла фотосесію біля таємничого озера. До речі, туман на цьому озері тримається щодня до 12:00, тому у тебе є досить багато часу для фотосесії .
-Це найкращий ранок у моєму житті.
-Все для тебе , люба.
Ми не гаяли часу і почали одразу домовлятись про сам процес фотосесії . Осип виявився досить терплячим і лагідним . Навіть не знаю як Том не ревнував мене до нього , ба більше сам його привів .
-Лауро , станьте ось тут , ось так .
-Добре.
-Люба усміхайся щиріше твоя усмішка заворожує мене. -Мовив Том
-А давайте я вас разом сфотографую , ось тут на човні ?!
-Залюбки.
Ми з Томом сіли на старий покороблений водою човен і він тепло пригорнув мене . Не знаю чому , але Осип одразу поблід і навіть на лобі у нього виступив піт.
-Все добре ?
-Так , Лауро , так.
-Вам треба відпочити . Давайте поки глянемо наші фото.
-Ось, дивіться.
На всіх фото я виглядала ніжно і жіночно , а от зі спільними був невеликий нюанс . Томове обличчя затіняв туман і чомусь Осип не помітив цього на всіх фотографіях . Видно , що це дуже не сподобалось Томові , але він нічого не сказав.
-Лауро, йди в машину , будь ласка , ми маємо поговорити .
-Але ..
-Будь ласка !
-Йду..
Я розсердилась , але послухала прохання Тома .
-Яке право ти маєш так ставитись до неї?
-Як?
-Ніжно!
-Те , що ти оплатив лікування моєї мами , коли я був непритомний , не дає тобі права забирати у мене кохану .
-Я за неї заплатив !
-І ти це серйозно?
Кохання не купити за гроші .
-Купити !
-Не дурій! Я за два тижні віддам тобі всі гроші і розповім про все Лаурі . Якби не той клятий папір , який підписала моя сестра ...
-Не нервуй , вона тебе вже не пам'ятає
-Пам'ять легко відновити . Якщо є ключове сло..
-Хлопці , там щось з машиною не так .
-Зараз гляну .
До побачення , Осипе .
-Дякую вам , Омсипе , за фотосесію фото ,будь ласка , пришліть на пошту .
-Добре , до вечора все оброблю і пришлю вам.
Чомусь обстановка ставала гострішою , а напруження між чоловіками росло .
-Лауро , нам час . На тебе чекає ще один сюрприз .
-Я знову в очікуванні .
Ми сіли в машину і вирушили у напрямку міста .
-Ось і все . Ми приїхали .
-Це ж мій улюблений парк.
-Так . Ходімо .
-Ого , тут так гарно! А цього раніше не було !
-З річницею , люба .
-О Томе , я геть забула , вибач.
-Тобі не треба тим перейматись . Я хотів, щоб ти забула , щоб це був сюрприз. Я оформив це місце для нас. Поїмо морозива?
-З радістю.
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021