Я прокинулась рано і одразу почала збиратись до психолога. Том зупинив мене і змусив випити ліки. Це так добре , що я маю таку турботливу людину, яка оберігає мене . Я вирішила дещо запитати в Тома:
-Ти сьогодні їдеш на роботу ?
-Так , а що ?
-Я б хотіла приготуввти вечерю для нас двох і за одне поговорити з тобою , любий.
-Так, це чудово . Із задоволенням о 18:00 буду в дома.
-Зараз я поїду до пані Мартинової . Вона обіцяла допомогти мені повернути спогади .
-Ти впевнена , що вона хороший психолог?
-Моя мама наполягає саме на ній . Вона працювала разом з нею більше 10 років.
-Тоді я спокійний. Все, цілую люба . Мушу йти .
-Чекатиму на тебе о 18:00.
Я одягла свою улюблену спідницю і білу блузку. Я не люблю високі підбори , частіше надаю перевагу кросівкам , але сьогодні я вирішила обрати чорні туфлі на не дуже високій платформі. Я хочу відчути жіночність .
Їхати до пані Мартинової близько тридцяти хвилин , тому я довго не думаючи вирішила йти на трамвай . Чи то моя особиста приязність чи мамина розповідь навіяли гарний настрій та впевненість у відновленні пам'яті. Мабуть , я давно не їздила у трамваях, що сьогоднішня поїздка так мене порадувала. Я була впевнена ,що мій психолог не порадить мені нічого зайвого.
-Привіт . Ти Лаура ?
-Вітаю , так, а ви пані Мартинова ?
-Так , рада з тобою познайомитись. Твоя мама багато про тебе розповідала. Ти вже одужала?
-Так , дякую ,я фізично здорова. Чи можете ви мені допомогти повірити в себе?
-Це ж моя робота , Лауро. Звичайно. Що тебе турбує люба ?
-Я не можу відчути Тома , він здається мені чужим і я не знаю чи це істино я боюсь його втратити ...
-Люба , я розумію тебе . Після аварії ти відчуваєш віддаленість. Я думаю вам варто побути деякий час на одинці. Це багатьом допомагає відновити відносини.
-Дякую , що допомагаєте мені, а ці таблетки точно допоможуть?
-Не сумнівайся люба. Я тобі поганого не пораджу.
-Я вам вірю. Коли наступний візит?
-Думаю через тиждень . Давай в вівторок . Тобі зручно.
-Так я напишу вам , якщо щось зміниться.
-До зустрічі.
Я вирішила зайти ще й до продуктового магазину , щоб купити те з чого готуватиму вечерю . На щастя я люблю готувати і це не стане великою проблемою для мене.
Хммм, щоб такого придумати? Може варто порадувати коханого картопляною запіканкою і рибним салатом? Точно це ж улюблена страва Тома .
-Ніно , добидень . У вас є свіжий лосось?
-Здрастуй, так є.
-Давай певно кілограми зо два.
-Тоді тобі треба ще лимон і ананас.
-Ти пам'ятаєш що я люблю готувати ?
-Ти кожної п'ятниці сюди приходиш ти що забула ?
-Вибач , я певно запрацювалась .
Ага , запрацювалась. Це ж я нічого не пам'ятаю.У мене паніка , я не знаю , що робити. Вдих-видих . Спокійніше ...
-Та буває . Як там Том ?
-Та чудово , сьогодні поїхав на фірму .
-Передавай вітання .
-Обов'язково. Все мушу йти , бо не встигну приготувати до вечора .
-Бувай.
Я приїхала додому і одразу почала готувати. Мене так надихає музика я слухаю її всюди і повсяк час. Іноді я впевнена , що не змогла б прожити і дня без улюблених ритмів, але бувають дні коли мені хочеться бути наодинці з собою. Просто забути про все живе і лишитись у тихому байдужому стані. Ох як я люблю безтурботні дні, коли на мене не діють ні люди , ні стан , ні погода.
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021