Його ніщо не зупинить!

-Сам, давай домовимося,що якщо щось піде не за планом, то ти знайдеш моє тіло, та забереш від мене те, що тобі найбільше подобалося в мені.- безсильно говорила і Ліана тримаючи останній раз самуеля за його ніжну та гарячу руку 

Три роки назад 

-Доброго дня, ви будете щось замовляти?

- Так, дайте мені будь ласка зелений чай.- Іліана нарешті дала відповідь офіціантові.

 Вона лягла на стіл та навіть коли змовлення було готове, вона не подавала вигляду що хоча б зрозуміла що воно  готове. Більшість людей думали, що ця малявка спить, але хлопець який сидів навпроти зрозумів, що з нею щось не те, і коли вона нарешті вирішила підняти голову, помітила, що якийсь дивний тип на ню дивиться. Вона залишила під чашкою гроші, та забралася.Той дивний чоловік проводив її поглядом доки вона не зникла. Парубок був детективом, він помітив, що тільки два рази на тиждень вона приходить у те кафе, в однаковій годині о 15:26, і в один день приходить весела а на другий день сумна та змучена. З часом він помітив, що вона зникла з ресторану, тому ввечері від 18:00 до 00:00 ночі він стояв у неї під під дверима ,і тільки о 00:06 вона поверталась.

-Ем, доброго вечора. А вам кого?- стомленим голосом запитала Іліана.

- Доброго, я вас і чекав. Де ви були так пізно надворі, і чому ви все в мазуті?

-Ну по-перше, чому я повинна вам доповідати, де я, що я, а по-друге, я вас слухаю, кажіть чого ви хотіли, але бистріше, я дуже стомлена та й завтра мені раненько на навчання.-сміливо почала говорити із ним і Іліана. 

-Я просто запитав, а де ви навчаєтеся?

-В центрі міста. До побачення, мені ще на автобус о 6:00 ранку!-прямо перед Самуелем зачинила двері Іліана.

   о 06:00 годині ранку, дорогою до зупинки, до Ілани під'їхало авто, і вона побачила там того ж самого, що вчора влаштував їй допит. 

- Сідай, є розмова!-наказово він промовив.

-Я вас слухаю якщо що то мені потрібно...

-В медінститут ,на навчання ,на перший поверх, 36 кабінет.- із посмішкою дивився та доповнив її речення він.

- Звідки ви знаєте? А хоча, ви пов'язані з поліцією, і десь пронюхали все про мене, я ж правду кажу?

-Так, але якщо цікаво, то я детектив, я зрозумів,що ти медик, тому що від тебе спиртом смердить, кабінет і поверх - це вже логічно.- поки Самуель це все розповідав вони вже прибули на місце. Вона вийшла з машини, та здивуванням побігла в медінститут. Цілий день вона не могла налаштуватися на навчанні, в її голові був тільки кросворд. Хто той чоловік, що він хоче від неї? На кінець дня вона збиралася додому,а біля воріт було припарковане авто,  і до нього був спертий у діловому костюмі Самуель. Вона, схиливши голову підійшла до нього.

-Вибачте, але, що вам від мене потрібно ?- запитала Іліана опустивши одну брову.

-Сідай у авто, і я розповім.- промовив він спокійним голосом, та тримаючи її за руки. Їїочі були великі як ніколи, все її тіло покрилося сиротами від його ніжних дотиків,майже всі дівчата в той момент почали заздрити Іліані.

- Що це зараз було? Яке ви мали право тримати мене за руки? Куди ми їдемо?

- Ти запізнюєшся у кафе.

-Що? Мені не потрібно ні в яке кафе!-неспокійним тоном Іліана говорила з тим типом.

- Ну на годиннику вже четверта година, а ти у кафе приходиш о 3:00.

- Хах, якщо ви так слідкуєте за мною, то тоді знайте, я вже як місяць не ходжу в те кафе, мене звідти вигнали, тому що я, тільки займала місце.

-Ну і де ти зникаєш? 

-А це вже не ваша справа!- Іліана розвернулася,  та на трохи задрімала. Коли Самуель побачив, що вона заснула, то вирішив возити її по всьому місту доки вона не проснеться. Під час цієї подорожі, він помітив що вона труситься, кашляє, він вкрив її ,та поїхав до аптеки. На годиннику 11 ночі, він привіз її додому, взяв її на руки, дістав з її сумки ключ, та відніс  її в квартиру. На ранок, коли вона прокинулася,на кухні були ліки та гарний букет квітів. Коли вона прокинулася о 05:00 годині ранку, на їх телефон прийшло повідомлення від незнайомця.

-Привіт красуне, ти не проти познайомитися?

-Привіт. Я не проти.

-Я Джеймс. 

-Я Мері, у тебе гарне ім'я .

-Навзаєм, приємно познайомитися. 

Мені цікаво, чи боїшся ти чогось?

-Це доволі важке запитання. Напевно я боюся води, а особливо втопитися.

-В дитинстві я теж боявся води.

-А скільки тобі?

-13, а тобі?

-22, не велика різниця.

-Ти справді так гадаєш?

-Так, давай зустрінемося, і ти зрозумієш, шо різниця у віці взагалі не відчувається.

-Давай.

-Я скину тобі адрес, і зустрінемся о 10:00?

-Гаразд.

Іліана дочекалася 6, щоб піти або на зупинку або в кафе. 

Ну і звісно в кафе за її столиком сидів Самуель. 

-Добрий ранок, дякую що відвезли мене вчора, і з і за ліки, і за квіти. Я гадаю на подяках досить. Так як ви детектив, Я маю для вас справу але я тут головна.! І так десь місяць назад я створила фейкову сторінку, куди кожен день щось викладала. Кожна мою історію лайкав, коментував один тип. Ну такий фейкових сторінок я зробила п'ять, і сьогодні він скинув мені адресу, і хоче, щоб я приїхала. Якщо я правильно думаю, то підлітки які зникали, по факту десь у нього. Але я не впевнена. Тому я хочу щоб ви мені допомогли це дізнатися. 

-Цікаво, але я згоден, тільки покажи що саме він тобі писав. А чому ти обрала саме ці страхи? 

-Бо я цього не боюся. А якщо він мені буде щось робити то напевно топити. А я навпаки дружу із водою, і знаю як зробити так щоб він повірив. Коли мене будуть вбивати ви схлопате його! Але він обрав будинок біля озера адже писав він мені із другої адреси без озера. 

-Ого, звідки ти це все знаєш?