Глава 6

- Ви готові? - звернувся лікар-діагност до Наталі.

- Так!

- Добре! Перевдягніться у лікарняну одежу, та зніміть усі металеві прикраси! - він провів жінку до спеціальної кімнати і почав чекати, коли вона усе зробить.

Через декілька хвилин Наталя повернулася до лікаря і її поклали в апарат МРТ. Приміщення було достатньо добре освітлене, хоча звичайно не обійшлося без тіней в кутах. Вона то й річ намагалася підійняти голову, щоб пересвідчитися у тому, що тіні не ворушаться.

- Наталя, будь ласка, не ворушіться, інакше доведеться переробляти знімки! - почувся голос лікаря.

- Гаразд! Вибачте...

В голові крутилися різні думки. І якби сильно вона не намагалася, не думати про тіні, все одно поверталася до них. Так пройшло хвилин десять, коли нарешті, звук апарату заглушив думки, які здавалися зовсім чужими. Нарешті Наталя змогла трохи розслабитися.

Через годину дослідження, під самий кінець, жінка вже трималася з останніх сил. І не через страх перед тінями, а через бажання спати. Цей апарат і ця атмосфера змогли зробити те, чого не могли зробити ліки. А саме позбавити Наталю страху, та поновити бажання спати.

- Ну що там? - запитала вона у лікаря діагноста, коли перевдягнулася у свої речі.

- Вибачте, я не маю права обговорювати ці результати з пацієнтами!..

- Але ж це мої результати! - незрозуміла жінка.

- Так! Але тільки особистий лікар може правильно інтерпретувати результати дослідження! Вибачте, але я повинен передати їх лікарю, а той вже все вам розповість!

- Гаразд!.. - вона була дуже здивована. Зазвичай лікарі діагности майже одразу кажуть свою думку з приводу результатів досліджень. Наталя не стала допитуватися, через декілька днів вона вже зустрінеться зі своїм лікарем.

Настрій був чудовий, і на диво, після дослідження, почувала вона себе дуже добре, наче ніяких проблем не було. З посмішкою на вустах, вона поїхала додому, де її чекав люблячий чоловік.