Глава 4

- Наталя, як ви сьогодні себе почуваєте? - лікар звернувся до жінки.

Вона не відповідала. Наталя дивилася у напрямку невеликої шафи, в якій зберігалися документи. Між шафою та підлогою був невеликий проміжок. Здавалося, що тінь почне рухатися, потягнеться до неї.

- Наталя? - знов звернувся лікар.

- Га? - нарешті вона звернула увагу на лікаря.

- Як ви себе почуваєте?

- Добре... дуже добре... - вона говорила досить швидко. Було видно, що вона дуже збуджена, і їй складно сидіти на одному місці.

- Як ваші сни? - лікар щось записував у лікарняну картку.

- Немає снів! Після ліків немає снів!

- У вас кола під очима! Ви добре спите?

- Так!.. Ні!.. Не завжди! Тіні, вони за мною полюють, навіть крізь сни!

Лікар глянув у той бік, куди дивилася Наталя. Він відсунув штори і в кабінет почало потрапляти більше сонячного світла. Частина якого світила як раз на нижню частину шафи.

- Не завжди вдається відразу заснути... Але жахіть стало набагато менше! - Наталю наче підмінили. Вона посміхалася, від неї віяло життєрадістю. Наче попередніх декількох хвилин і не було.

- Ми вже проходимо лікування майже чотири місяці, повинні були з'явитися позитивні зрушення. Але я цього не спостерігаю!.. Треба міняти лікування і зробити додаткові дослідження! Я вам випишу рецепти на інші ліки, вони будуть не так сильно впливати на вашу поведінку. Також треба зробити МРТ мозку.

- Якщо ви вважаєте, що так треба... - Наталя не бачила ніякої проблеми, щоб пройти інші дослідження, якщо їй це допоможе повернутися до звичайного життя.

- Зараз на телефон прийдуть електронні рецепти і направлення на дослідження. Почніть приймати нові ліки, і зробіть МРТ на цьому тижні! Чекаю вас через два тижні, сподіваюся у кращому стані!

- Дякую, лікарю! - Наталя радісно посміхнулася, і з усмішкою пішла до виходу з кабінету.

Перед тим, як вийти, вона ще раз глянула на підлогу шафи. Тіні так і залишалися на своїх місцях. Жодна з них не поворухнулася, і не спробувала дістатися жінки.