Як часто в житті нам доводиться вирішувати різноманітні завдання – прості, складні…
І наші дії при вирішенні таких завдань можна образно порівняти з відчиненням дверей. Уявімо, що нам потрібно ввійти в якусь кімнату. І для цього ми повинні відкрити двері як певну перешкоду на шляху. Двері бувають різними…
Двері бувають відкритими, відчиненими навстіж. У них можна просто і без будь-яких труднощів увійти.
Бувають двері, ледве прикриті. Для того, щоб увійти в такі двері, потрібно їх просто злегка штовхнути від себе.
Бувають двері, зачинені на клямку. Ми штовхаємо їх від себе, але не можемо увійти, тому що для відкриття такого замку потрібно лише натиснути на ручку клямки. Поштовху недостатньо.
Бувають двері, зачинені ключем. При цьому ключ лежить десь поряд, але ми не можемо його знайти. Так буває, коли господар кімнати не зміг нас зустріти особисто і поклав ключ «під килимок».
А бувають двері, які відчиняються просто в інший бік. Ми вперто їх штовхаємо, хоч варто було б потягнути на себе.
Секрети дверей не надто й хитрі. Звичайно, трапляються на практиці й дуже складні замки, надійні запори, суворі охоронці та страшні «цербери». Але часто буває достатньо проявити лише трохи кмітливості та наполегливості, щоб увійти в закриту кімнату.
Секрети життя та людських взаємин теж часто бувають не надто складними. Потрібно лише знати деякі підходи та мати звичку думати при ухваленні рішення.