Ефект пазла

Як протікає людське мислення при розв'язанні складних питань? Якими струменями переплітаються думки в загальній течії мислення? Як досягти ясності власного світорозуміння в щоденному потоці інформації, що захльостує людину з чисельних ЗМІ? Адже в цьому потоці є свої вири, підводні камені та мілини… Спробуємо пошукати такі способи мислення, де асоціації та образність прояснюють бачення світу. Для цього намалюємо наочну ситуативну картинку, що ілюструє проблему та її вирішення.

Кожна людина прагне зрозуміти навколишню дійсність, упорядкувати свій світогляд, розібратися у житті. Для цього вона аналізує події, зіставляє події та факти, шукає логіку їхнього розвитку та закономірності. Ці дії образно можна порівняти з дитячою грою, яка призначена для розвитку просторового мислення. Це пазли.

Пазл – це велика картинка, що розрізана на дрібні шматочки різної форми. Завданням гри є відновлення цільної картинки. Потрібно зібрати воєдино велику картинку за умови, що її окремі частини не несуть у собі достатньої інформації про ціле зображення. З кожного окремого шматочка важко зрозуміти, що вийде у результаті. Тварина? Будиночок? Фрукт? Дитина намагається здогадатися, де потрібно розмістити пазл, як його повернути, щоб картинка склалася воєдино. Але це у разі дитячої гри.

А як ми, дорослі, складаємо свій пазл світогляду? Адже навколишню дійсність ми всі бачимо майже одну й ту саму. Але пазл у кожного виходить свій.

Ми всі повинні пам'ятати, що наш власний світоглядний пазл часто виглядає так – відсутні багато шматочків картинки; деякі шматочки є, але вони з іншого набору; а багато шматочків просто перевернуті зворотним боком. Спробуй, розберися, що там!

Скласти загальну картинку можна, але при цьому доводиться довго зіставляти різні елементи, відкидати зайве, перевертати навпаки. І все одно в результаті будуть певні пропуски та нестачі. Хтось підступний підмінив і перевернув деякі частини пазла, а інші просто викинув. Потрібно включати уяву та логіку. Про цілісний сенс життя доведеться здогадуватися, бо наш головний пазл і є саме життя.

У яких випадках нам потрібен такий підхід? Я думаю, найчастіше у політиці. Для орієнтації у бурхливому морі інформації – хибної, рекламної, здатної відвернути від істини та при цьому в чомусь правдивої. Як не збитися зі шляху?

Спотворення інформації відбувається у різних сферах життя. За торгової конкуренції, у кримінальному середовищі. Спотворення інформації може бути навмисним або випадковим. Але політика та пропаганда – це така сфера діяльності, де інформація спотворюється особливо витончено та системно, з витратою значних коштів та ресурсів, з підключенням ЗМІ, цілеспрямовано та наполегливо. Щоб не втратити свій «курс» у морі інформації, потрібно завжди «бути пильним та насторожі». 

Однак при складанні свого життєвого «пазла» потрібно пам'ятати про найскладніший нюанс. Що найбільше заважає нам зібрати власну цільну картинку? Відсутність просторового мислення? Невиразність кольорів картинки? Погана пам'ять?

Ні, я думаю, що ці фактори не є головними. А ось головною є наша внутрішня спокуса побачити картинку такою, якою ми її самі апріорі хочемо побачити, а не істинною. Тобто ми схильні бачити у життєвому «пазлі» приємне та зрозуміле, а не реальне та правдиве. Це підсвідоме прагнення, можливо, обумовлене певною власною панівною ідеєю. Особисті бажання та упередження часом ведуть нас хибним шляхом, не дозволяючи знімати «рожеві окуляри», відводячи вбік, «закриваючи очі» на реальні проблеми, змушуючи «страуса ховати голову в пісок».

У чому ж кінцева ідея для цього есе? Вона така – при складанні свого світогляду враховуйте максимальну кількість обставин і нюансів. Не забувайте про те, що існують охочі підступно перевернути та вкрасти шматочки вашого «пазла», підмінити поняття та переставити акценти. Перевіряйте та аналізуйте інформацію. Будьте уважні та наполегливі, тоді ваша картинка світу буде цілісною та правдивою. Успіхів!