Глава 1 Неможливий дар

Луїза Кемфір спустилася на мінус перший поверх академії.

Сходи здавалися довшими, ніж мали бути. Кам’яні стіни були холодними, а повітря — вологим і трохи важким. Тут не було великих вікон, сонячного світла й веселого гамору, який вона чула нагорі. Факультет некромантії розташовувався під землею.

І це нікого не дивувало.

Некроманти завжди трималися окремо.

Луїза зупинилася біля дверей аудиторії й на мить стиснула ремінець сумки. Ще кілька днів тому вона думала, що просто стане студенткою академії. Рідкісною, звісно, бо дар некромантії траплявся нечасто. Але все ж звичайною студенткою.

Та вступне випробування змінило все.

Спочатку магічний кристал засвітився темним, майже чорним сяйвом. Усі одразу зрозуміли: некромантія.

А потім з’явилося друге світло — м’яке, золотаве.

Цілительство.

У залі тоді запала така тиша, що Луїза чула власне серцебиття.

Такого не могло бути. Взагалі не бувало випадків, щоб у мага було більше одного дару. А некромантія й цілительство вважалися несумісними. Один дар торкався смерті, інший — життя.

І обидва чомусь опинилися в ній.

— Назвіть прізвище та ім’я.

Луїза підняла очі. Біля дверей стояла жінка з охайно зібраним волоссям і уважним поглядом.

— Кемфір Луїза.

Жінка звірилася зі списком.

— Так, вам до нас. Проходьте.

Вона відчинила двері й першою зайшла до аудиторії. Луїза рушила слідом.

Усередині вже сиділи студенти. Небагато. Луїза швидко порахувала: разом із нею — десятеро. Шість хлопців і чотири дівчини.

Для напряму некромантії це був максимум. Дар траплявся настільки рідко, що подейкували: бували роки, коли академія взагалі не відкривала першого курсу.

Жінка стала біля викладацького столу.

— Вітаю вас на першому курсі факультету некромантії. Мене звати Кароліна Айліс. Від сьогодні я — кураторка вашої групи.

Луїза тихо сіла на вільне місце.

Вона помітила трьох схожих між собою хлопців. Про них вона вже чула. Данило, Денис і Дем’ян Феорти. Брати-трійнята. Усі троє — некроманти.

Це теж вважалося майже неможливим. Некромант в одній родині — рідкість. А тут одразу троє.

Та, схоже, сьогодні не лише вони були причиною для чуток.

Одна з дівчат із довгим темним волоссям обернулася й уважно подивилася на Луїзу. Потім перезирнулася з білявкою поруч.

Луїза зробила вигляд, що не помітила.

Кароліна Айліс узяла список.

— Почнемо зі знайомства. Кожен назве себе.

Першим підвівся хлопець із серйозним обличчям.

— Марк Рейнор.

Після нього заговорив один із трійнят:

— Данило Феорт.

Другий усміхнувся:

— Денис Феорт.

Третій, найспокійніший із братів, коротко сказав:

— Дем’ян Феорт.

Далі представилися Артем Вольдар і Златан Крайс. Златан говорив упевнено, ніби вже звик, що на нього звертають увагу.

Потім настала черга дівчат.

— Анна-Марія Верлейн, — сказала темноволоса дівчина.

— Сніжана Морвіс, — тихо представилася білявка.

— Мар’яна Ельгар, — промовила третя дівчина й кинула на Луїзу швидкий зацікавлений погляд.

Луїза зрозуміла, що тепер її черга.

Вона підвелася.

— Луїза Кемфір.

У класі знову стало тихо.

Не так, як під час вступного випробування, але достатньо, щоб вона відчула: усі знають.

Кароліна Айліс уважно подивилася на студентів.

— Так, у нашій групі є незвичайні випадки. Родина Феорт дала академії одразу трьох некромантів. А в Луїзи Кемфір виявлено два дари.

Луїза напружилася.

— Але хочу, щоб ви запам’ятали одне, — продовжила кураторка. — Тут ви всі студенти. Не легенди, не чутки й не привід для пліток. Ви прийшли навчатися.

Ці слова трохи заспокоїли Луїзу.

Кароліна поклала список на стіл.

— Некромантія — складний дар. Він вимагає контролю, витримки й відповідальності. Ви працюватимете з енергією смерті, пам’яттю, залишками душевних слідів і межами, які не можна переходити без дозволу.

В аудиторії стало ще тихіше.

— Порушення правил на цьому факультеті карається суворо. Особливо на першому курсі.

Луїза слухала уважно, але думки все одно поверталися до її другого дару.

Цілительство.

Чи доведеться їй навчатися окремо? Чи хтось взагалі знає, як навчати мага з двома дарами? І чому саме вона стала винятком?

Кароліна Айліс ніби прочитала її думки.

— Луїзо, після заняття залишитесь. Нам потрібно обговорити вашу навчальну програму.

Кілька студентів знову глянули на неї.

Луїза кивнула.

— Добре.

Вона сіла й відчула, як усередині наростає тривога.

Перший день ще навіть не почався по-справжньому, а вона вже розуміла: звичайного навчання в неї не буде.

Бо в академії, де кожен маг мав лише один дар, вона була порушенням усіх правил.

І ніхто поки не знав, до чого це призведе.