РОЗДІЛ 7

Подальші події розгорталися з такою швидкістю, що Міра навіть не встигла зібрати докупи обурення, не те що висловити його. Щойно вона відкрила рота, щоб пояснити, що сталася катастрофічна навігаційна помилка, як навколо неї матеріалізувалися двоє королівських вартових.

Поводилися вони парадоксально: ніхто не заломлював їй руки. Навпаки, її оточили такою делікатною турботою, ніби вона була кришталевою вазою з тріщиною. Проте в цій ввічливості відчувалася сталева невідворотність — простір для заперечень стиснувся до розмірів її пошарпаного кросівка.

— Перепрошую, але я нікуди не поїду! — вкотре спробувала вона. — У мене нуль досвіду в королівських справах!

Вартовий з кам’яним обличчям чемно відчинив дверцята карети. — Прошу, ваша світлосте.

Міра озирнулася на єдинорога (той лише байдуже жував якусь магічну конюшину) і зрозуміла, що вибору немає. Наступної миті вона вже сиділа на м’яких оксамитових сидіннях навпроти Верховного мага. Дверцята зачинилися з делікатним, але безповоротним звуком.

Коні рушили.

— Послухайте, — почала Міра, намагаючись повернути ситуацію в русло логіки. — Це якась дика помилка. Мені в понеділок на пари треба. Я — студентка, географічний факультет! У мене плани на магістратуру з геології, я на ці скелі пів року чекала, щоб зразки подивитися, а не щоб у каретах кататися!

Маг повільно звів брови. — На... що вам треба? Гео... що? — Географія. Наука про Землю. А геологія — це про те, що у неї всередині, — Міра випалила це на одному диханні. — Навчання, сесія, заліковка — знайомі слова?

Чоловік дивився на неї так, ніби вона щойно зізналася, що вміє керувати грозою. — Ви хочете сказати, — повільно уточнив він, — що жінка... здобуває знання про будову світу? Системно? — Ну так. І збираюся здобути ще одну освіту, бо без знання мінералогії в нормальну експедицію не візьмуть. А ви мене кудись везете, коли в мене польова практика не закрита!

Тепер настала черга мага витріщатися у вікно. У його світі роль шляхетної леді була простою: вишивання, бали та стратегічне народження спадкоємців. Навчання? Гірські породи? Подорожі в горах заради каміння? «Вона не просто з іншого місця, вона з іншої системи координат», — ця думка запульсувала в голові мага холодною підозрою.

А за вікном карети тим часом почався справжній кошмар для студента-географа. Ліс змінився. Дерева виросли до небес, їхнє листя відливало сріблом. Але головне — скелі. Повз вікно пропливали виходи породи, які за всіма законами фізики мали б давно розсипатися, але вони світилися м’яким синім світлом.

— Я точно вдарилася головою, — тихо прошепотіла Міра, притискаючись лобом до скла. — Сланці не можуть так фосфоресціювати без радіоактивного розпаду... А оця кристалічна решітка взагалі суперечить здоровому глузду.

Вона автоматично потягнулася до кишені, де зазвичай лежав геологічний молоток, але намацала лише порожнечу. Це засмутило її навіть більше, ніж перспектива стати нареченою принца.

— Ваша світлосте, — подав голос маг, — я б порадив вам менше перейматися «камінням» і більше — тим, що ви скажете королю. Бо ви щойно посіли місце, на яке претендувала жінка, здатна розв'язати війну одним поглядом.

Міра нарешті відірвалася від вікна. — Тобто ви хочете сказати, що я тепер — геополітична проблема? Маг тонко усміхнувся: — Саме так. Найкраще визначення вашого статусу за останні триста років.