Глава 9

Айнар

Я не міг зробити їй боляче. Міг погрожувати, міг кричати, але щойно доторкався до неї, чортове серце тріпотіло в грудях, а Дракон у мені кричав: МОЄ!              

Я кілька разів наказував собі заспокоїтися. Вона - іярка. Вона смертна. Вона недостойна. У мене вже є справжня пара, є дружина і діти. Але Дракон хотів саме цю дівчину. Я збожеволів. Тепер я точно був упевнений, що це божевілля. Або магія. Чортова людська магія, яку вони приборкали і підпорядкували собі.

Я згадав, що в мене вже місяць не було жінки. Моя коханка Хела залишилася в маєтку, а бруднитися об іярських підстилок не було бажання. Але ця дівчина...

Шейла...

Хотів вимовити її ім'я вголос, відчути його смак, хотів почути, а той факт, що на її лобі красувався півмісяць, який свідчив про цноту дівчини, тільки розпалював моє бажання. У якийсь момент я навіть забув про те, навіщо зберіг їй життя.

Але ось замість того, щоб насолоджуватися її молодим тілом, я дивився, як вона повзає біля моїх ніг і реве.                                              

- Вмийся і перев'яжи рани, інакше підчепиш зараження. Я скоро повернуся, і бажано, щоб до цього часу ти заспокоїлася і ми нарешті змогли поговорити.                 

Натягнув штани і черевики і в такому вигляді вибіг із намету. Чортова відьма! Зараз би прикласти до її руки розпечене залізо і змусити говорити або застосувати на ній дорожні тортурні інструменти!

Дракон знову запротестував. Сьогодні тримати його в собі було особливо важко. Мені потрібно було заспокоїтися. Відійти подалі від дівчини і приборкати вдачу своєї вогняної крові.

- Сторожи намет, нікого не впускати, за дівчину відповідаєш головою! - віддав наказ воїну, який перебував найближче до мене, і поспішив у бік лісу.

Я відчував їхній страх. Кожного з них. На моїх руках переливалися то червоним, то синім кольором вени, сповіщаючи, що дракон рветься на свободу. Але мені не можна його випускати, інакше я не повернуся назад.             

Я зірвався на біг, а в грудях нещадно палило. Вогонь вимагав звільнення, дракон хотів у небо, але все, що я можу зробити, - бігти стрімголов і ударами один за одним валити на землю дерева, спускаючи пару. 

Мені знадобилося кілька годин, щоб заспокоїтися. У намет я повернувся з твердим наміром просто зараз почати допит, але варто було тільки переступити поріг, як я застиг на місці. 

Шейла заснула просто в бадді. Приваблива і невинно чиста. Я підійшов ближче, намагаючись не шуміти, мої ніздрі затріпотіли, вловлюючи приємний запах, а руки затряслися від нетерпіння доторкнутися до дівчини. 

Я опустив пальці у воду, провів повільно по ледь теплій воді і завмер, натрапивши на її переляканий погляд.