Друзі уже пішли в 11 клас. Останній рік і всі роз'їдуться по Україні. Хтось зостанеться у Житомирі, хтось поїде у Харків, хтось - у Вінницю, а деякі й за кордон.
Катя не вірячи своїм очам йде на перший останній дзвоник. Ваня тільки й дивився на Катерину, яка стала ще більш вродливою. Саша боявся, щоб Іван знову не почав відбивати в нього дівчину.
Катерина уже знала, що хоче навчатися у Києві. Вона хоче стати поліцейською. Ваня також хотів у поліцейське. А Саша у Вінницю на адвоката. Але коли дізнався, що брат хоче також в поліцейське то вирішив також у Київ, але на психолога.
Одного разу дівчинка запитала в мами:
- А як ти визначилася з професією?
- Це було дуже давно, я завжди мріяла про цю професію.
- Але що пішло не так? - Розпитувала донька.
- Мене не взяли,сказали, що то не для мене.
- Але ж ти всеодно зараз працюєш по професії? - Закидала питаннями Катя.
- Я прийшла на теперішню роботу і починала із звичайної прибиральниці. Коли захворіла моя подруга, я її замінила, вона була офіціанткою. Менеджер побачила, що я справляюся і запропонувала повищення. Зрозуміло, що мені не хотілося зостатися прибиральницею і погодилася. Таким чином мене підвищили до менеджера кафе.
- Такий важкий шлях ти пройшла, але не здалася. - Сказала дівчина.
- Так, кожній людині дається її шлях. - Відповіла Вікторія.
- Мамо, я завжди хотіла писати книги. - Зізналася Катя.
- Я надіюся, що ти спробувала?
- Ні, я побоялася, що нікому не сподобається. - Сказала вона.
- В кожної людини різні смаки, комусь та обов'язково сподобається. - Сказав Назар, який почув їх розмову.
- Тато правий. - Сказала Катерина.
- Ми завжди підтримаємо тебе. - Додала мама.
Катя побігла у свою кімнату і взялася за ноутбук, щоб почати писати свою книгу. Дівчинка так захопилася, що не помітила як стемніло. Тим часом батьки вибирали колір тканини, щоб пошити донечці сукню на випуск.
На наступний день коли Катерина пішла в школу, батьки подалися на закупівлю тканин, для сукні. Вони набрали неймовірних кольорів, а також різні камені та сітки, аби прикрасити сукню.
Катя вернулася зі школи і зразу ж сіла за домашнє завдання. Через годину вийшла повечеряти з сім'єю, а потім пішла у свою кімнату писати книгу. Віка та Назар шили сукню для Катерини.
Тим часом у сім'ї Вірчувських виникло знову непорозуміння між братами. Саша та Ваня посварилися через Катю. Адже вони розуміли, що хтось знову буде танцювати з нею. Останні дні перед випуском брати не розмовляли один з одним.
Настав день випуску і Катя підбігає до батьків і каже:
- Мамо, я геть забула про сукню.
Назар обійняв її і обернув до шафи, яку мама відкрила. Катерина побачила сукню, яку вона колись бачила в магазині, але вона коштувала дуже дорого. Вона кинулася на шию батькам і взявши сукню побігла збиратися.
Брати уже виходили із будинку, раптом побачили у вікні образ їх коханої, тобто Каті. Вони подивилися один на одного і пішли їхати до школи, знаючи, що це може бути вирішальний момент.
#1867 в Сучасна проза
#6086 в Любовні романи
#2494 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.01.2024