Глава 31

Марина.

Я мала надвелике бажання поставити крапку у наших стосунках з Марком до від'їзду на стажування. Але на жаль! Зустрітися з нашою зіркою мені так і не вдалося. Напередодні виходу фільму в розкладі Федорова для мене, нібито коханої дівчини, просто не знайшлося місця.

Тоді я, не роздумуючи, написала йому повідомлення:

"Марк, ми з тобою - НЕ пара. Карина".

Таке коротке речення, а писала довше, ніж твір на шість аркушів з літератури. Втім, не знаю, чи прочитане воно? Може, Федоров вважає мене своєю дівчиною й досі.

Військове містечко, куди приїхала наша знімальна група, я бачила лише з вікна автобуса. Але мені, все одно, воно дуже сподобалося: таке нескінченно затишне і напрочуд спокійне. Будинки не вище за три поверхи, багато зелені.

Для зйомок історичного фільму потрібна була натура із зручними для морських сцен пустими пляжами, а у світі Карини, по-моєму, кожен міліметр таких облаштований.

Коли ми усією робочою командою їхали у великому комфортабельному автобусі до місця зйомок, я чула, як менеджер по вибору натури, дуже гарна молода жінка, розповідала своїм сусідкам, що, коли підбирала місце, вона оглянула десятки пляжів, поки одна добра людина не порадила їй це закрите військове місто на березі моря.

- Якби ви тільки могли собі уявити, чого мені варте було оформити офіційний дозвіл на виробництво зйомок в цьому місці! - вигукувала бідолаха. - Довелося навіть звертатися до керівництва по допомогу.

Співчуваючі слухачки кивали і піддакували, голосно захоплюючись її трудовим подвигом.

- До керівництва вона зверталася! Ага… Та, вона коханка самого Курчатко, ось і вихопила дозвіл з його легкої руки, - шепнув мені сусід, гарненький хлопчина - освітлювач.

Мене перекрутило від його слів. Стало зрозуміло, чому тато наважився відпустити свою дочку на два місяці саму одну, навіть без охоронця. Впевнена, що дав доручення своїй черговій коханці таємно наглядати за мною.

До того ж, стало ясно, як вдень, що пісні про цуциків не входять в улюблений репертуар молодого освітлювача і він мене не знає. А, може, просто не упізнав в коротких спортивних шортах і простенькій майці, без макіяжу від кращих стилістів і сценічного одягу.

- Майте на увазі! Ніяких вільних пересувань по місту і біля моря! Можна знаходитися тільки в суворо обумовлених в документі місцях! Біля місця зйомок навіть постійно чергуватимуть військові! - голосно, у котрий раз, на увесь автобус оголосила помічник режисера.

- Ага! Нехай чергують! А то спритні артисти великі військові таємниці дізнаються і роздзвонять по усіх каналах у своїх інтерв'ю для підвищення популярності! А-ха-ха!

- А знімальна група розтаскає військові об'єкти на реквізит! Га-га-га!

- Ідіоти! Це вас охоронятимуть, щоб не влізли ненавмисне куди не потрібно, і не зашкодили, і собі, і людям.

З такими розмовами ми і прибули.

У єдиному крихітному двоповерховому готелі військового містечка, де розмістили усіх учасників зйомок, навіть провідним акторам в номерах довелося влаштуватися по двоє, а не в окремих апартаментах. Усі інші, і поготів, вимушені були потіснитися, оселилися в номерах з двома ліжками, по троє або четверо.

На моє чимале задоволення, я швидко встигла переконатися, що ніхто, окрім татової любки, не знає хто я. Що, навіть, дивно.

Іноді хто-небудь мені говорить, що я схожа на Курча - це тепер мій сценічний псевдонім - але, звичайно, не така, як вона, гарна. Я тільки погоджуюся та посміхаюся. Безглуздий, абсолютно не звучний, курячий псевдонім вийшов випадково, коли репортери підслухали таке звернення до мене Марка. А потім стало пізно міняти сценічне ім'я, воно миттєво розлетілося по ефіру і прилипло до мене зубами не відгризеш. Я тоді дуже гнівалася, а тато заспокоїв, що через пару-трійку років зміню його разом з дитячим репертуаром.

До місця зйомок нас возили на спеціальному автобусі.

Другий асистент оператора - посада абсолютно нескладна. В основному, я працювала з хлопавкою - невеликою дошкою, на якій робила записи крейдою і показувала її на камеру на початку кожного дубля. Праця невелика, головне, щоб інформація на дошці була повною і чіткою.

Ще, кілька разів на день я дещо чистила з обладнання. Крім того, в мої обов'язки входило вести облікові записи і щодня передавати знімальний лист в лабораторію разом зі знятим матеріалом, а також, у виробничий підрозділ для контролю використання бюджету фільму.

Після роботи усі, хто мали таке бажання, купалися в морі, щодня, але тільки у відведеному для цього місці, і в один і той же час.

Тут мій дорогий татусь не все для мене передбачив. Мені страшенно хотілося поплавати в морі наодинці, вночі при місяці або удосвіта! Як же швидко у світі Карини я звикла отримувати все, чого хочу!

Одного чудового вечора, після чергового знімального дня я непомітно сховалася в низькорослих колючих кущах за пляжною смугою, майже закопалася у білий пісок між ними. Моє зникнення не помітили, що було цілком очікувано.

Товариськістю я не відрізнялася, просто була привітною. Близьких подруг за два тижні зйомок так і не встигла завести. Хитрий освітлювач, який за мною трохи упадає, сьогодні, дуже вдало для моїх планів, поїхав у велике місто. До того ж, усі наші були шалено стомлені після цілого знімального робочого дня, проведеного на спекотному пляжі. Навіть вечірнє купання в морі, не дуже допомогло людям скинути втому, що накопичилася.