9 глава

*Аарон

Сказати, що моя голова зараз болить — це нічого не сказати. Я проводжу пальцями по своєму волоссі й підводжуся на ліктях. Поруч я чую чиєсь дихання й від цього мені стає моторошно. Коли я обертаюся набік, то бачу Джессі, яка спить у моєму ліжку в моїй футболці. Чорт забирай! Я не пам’ятаю абсолютно нічого від того моменту, як вона почала розпитувати мене про сліди від помади на моїй шиї. 

Мені хочеться провалитися під землю в цей момент, але доля не дає мені такої можливості. Я обережно підіймаю ковдру й бачу, що я одягнений в пляжні шорти, які я зазвичай брав з собою на відпочинок, щоб плавати в них. Я геть не розумів чому вони зараз на мені, але схоже на те, що ми не переспали, а просто заснули в одному ліжку, але як Аккарді опинилися тут? 

Я глянув на годинник і усвідомив, що ми вже давно запізнилися на роботу. Що ж, тоді який сенс поспішати? Сьогодні важливих справ у нас не було, тому я вирішив відкласти початок апокаліпсису на потім і як би це егоїстично не звучало — помилуватися сонною Джессікою. Вона лежала на животі, міцно обіймаючи подушку. Я практично не бачив її лиця, бо воно було вкрите її густим темним волоссям. Я не стримався й забрав передні прядки з її лиця. Це було помилкою, бо вона прокинулася. Декілька секунд вона кліпала очима й терла очі долонями, а коли зрозуміла, що це реальність, а не сон, то почала кричати. Я не знав, що робити, тому закрив їй рота долонею, притиснувши до матраца. 

— Джес, будь ласка, перестань кричати. В мене голова зараз трісне від болю. — Трохи подумавши вона заспокоїлася й легко кивнула головою. Лише після цього я відпустив її й відсторонився. — Ти щось пам’ятаєш? — Я надіявся, що бодай вона прояснить ситуацію, але дива не сталося. 

— Ми говорили біля вбиральні, а далі… Все неначе в тумані. Де ми зараз? — Вона роззирнулася й помітила свою сукню біля ліжка. Також там знаходився й мій одяг. Я знову почав вагатися щодо подій, які трапилися цієї ночі. Чесно кажучи, то зі мною таке вперше. Я не знав, як діяти в такій ситуації.

— У моїй спальні. — Я підвівся й натягнув на себе футболку, щоб ще більше не тривожити дівчину. 

— Ми займалися сексом? Що, бляха, вчора тут було? — Джес також вилізла з-під ковдри вказала рукою на порожню пачку, де раніше, мабуть, були цукерки. Я не любив солодощі, тому це точно було не моє. 

— Вибач, але в мене немає відповіді на це запитання. Проте, я думаю, що ми просто випили зайвого й через це зараз нічого не пам’ятаємо. Я не міг сісти за кермо в нетверезому стані, отож, нас хтось сюди привіз. Можливо, наші друзі краще пам’ятають цей день? — Я хотів знайти свій смартфон, але його ніде не було. Я відчував себе безпорадним дурнем. 

— Хто це? — Джессіка підійшла до акваріума з водою й постукала по ньому нігтем. 

— Крапелька. Моя золота рибка. — Моя улюблениця почала радісно виляти хвостом і я насипав їй трохи корму. Шкода, що ця крихітка не вміє говорити, бо вона точно знає, що відбулося минулої ночі. 

— Вона мила. — Джессі трохи подобрішала, коли побачила тваринку. 

Поки вона зачаровано дивилася на Крапельку, я намагався придумати вихід з цієї ситуації. 

— Джессі, мені справді дуже шкода, що все сталося саме так. Якщо я навіть ненароком образив тебе, то прошу пробачення. Зазвичай я не п’ю стільки алкоголю. Не знаю, що на мене найшло. — Бляха, я вже картав себе, а навіть не знав, що натворив. Думка про те, що я затягнув Аккарді в ліжко будучи в стані алкогольного сп’яніння викликала в мене нудоту від самого себе. Я ж не міг цього зробити, правда? 

— Аналогічно. Я ще ніколи не пила стільки, щоб все забути. Якщо в цьому і є чиясь провина, то не переймайся, вона не лише твоя. Я думаю, що не сталося нічого критичного. — Сонна Джессі — мила Джессі. Це перший висновок, який я зробив сьогодні, а другий — ніякого алкоголю. 

— О’кей. Ти можеш поки скористатися моєю ванною кімнатою. Пізніше я відвезу тебе додому, щоб ти мала змогу переодягнутися. Сукня, в якій ти вчора була на вечірці явно не годиться для офісу. Я тим часом приготую сніданок, гаразд? — Аккарді схвально кивнула й попрямувала до ванної.

Для мене це було так дивно, адже в цей дім я ніколи не приводив дівчат. Бачити Джессі у своїй моїй короткій футболці, яка крокує по моїй спальні було незвично й приємно водночас. Я провів її поглядом і посміхнувся. Я очікував на те, що вона відреагує вкрай негативно на цю дивну ситуацію, але все сталося навпаки. Можливо, щось і трапилося між нами, але вона бодай не шкодує про це. 

Я спустився на перший поверх і побачив у вітальній Тімоті та Франческу. Вони спали на дивані, обіймаючись. З боку вони виглядали як мила закохана парочка. Я навіть не хотів їх будити, але вони прокинулися самі. 

— Добрий ранок, Арні, а де Джес? — звернулася до мене подруга Аккарді. Я підійшов ближче й присів на край дивана. 

— В душі. Ми обоє нічого не пам’ятаємо. Ви можете прояснити ситуацію? Бо я не зовсім розумію як ми опинилися в одному ліжку й що було далі? — Солодка парочка переглянулася між собою. Їхнє мовчання мене лякало, бо я був впевнений, що вони щось знають, але навмисно мовчать. 

— Аароне, я поки тобі принесу знеболювальне. Можливо, вам обом не варто знати правду? — Чорт! Все ж таки сталося щось погане? 

— Будь ласка, не тягніть. Я хочу дізнатися все й видихнути з полегшенням. — Я почав нервово тарабанити пальцями по скляному столику. Здається, я перейняв цю звичку від Джессіки. 

— Гаразд. — Франческа підсунулася ближче й співчутливо поплескала мене по плечі. — Скажу одразу, що ми намагалися вас зупинити, але у нас це не вийшло. Тепер доведеться боротися з наслідками. 

Тімоті простягнув мені склянку з водою та таблетку. Я випив ліки й закрив долонями лице. 

— Отож, спочатку ви замовили всі види коктейлів і пили їх на швидкість. Джессіка виграла й тому ти був змушений співати в караоке. Після твого геніального виступу я привіз вас сюди. До тебе постійно надзвонювала мама. Думаю, вона хотіла поговорити про сімейну вечерю з якої ти так вдало втік. Тоді ти вирішив зробити геніальну річ. Принаймні, ти вчора так думав. Ви з Джессі зробили серію доволі таки відвертих фото й відправили твоїм батькам. Ми з Франческою намагалися вас зупинити, але твоя мати дуже швидко переглянула ці фото попри пізню пору. До тебе почали телефонувати всі можливі родичі й тому ти вимкнув свій телефон і залишив його десь у саду. Джессі побачила басейн у тебе в дворі й ви пішли купатися. Ти дав їй свою сорочку, а сам намагався знайти свої шорти. Потім ви піднялися на другий поверх і їли ще якісь цукерки. Думаю, після цього ви заснули. Ви просили залишити вас наодинці й ми дали вам спокій. От і все.