8 глава

*Аарон 

Через декілька хвилин я вже паркувався на стоянці біля клубу «Dance and drink». Поруч з входом стояв Тімоті, якого можна було помітити за кілометр завдяки його яскраво-рожевому костюму. Мушу визнати, що цей відтінок неабияк личив моєму кучерявому приятелю. 

— Привітики. — Він потиснув мені руку й ми разом зайшли всередину, де вже грала гучна музика. — Вечеря з родичами не вдалася? 

Я сумно зітхнув на слова Тіма й зручно вмостився за барною стійкою. Було страшенне бажання випити, але я згадав про те, що я за кермом і тому лише тихо вилаявся собі під ніс. 

— Джуліє, приготуй йому фірмовий коктейль, будь ласка, — звернувся він до барменки. Та схвально кивнула й взялася за приготування мого напою. — Я поведу, — додав, підбадьорливо плескаючи мене по спині. 

Знаєте за що я найбільше люблю Тімоті? За те, що він розуміє мене без слів. 

— Дякую, — відповів, легко усміхаючись. Я геть не вписувався в загальну картину цього клубу. Всі веселилися й танцювали, а я виглядав так, неначе щойно з похорону повернувся. Можливо, прийти сюди було поганою ідеєю? 

— Завжди радий допомогти. Отож, що трапилося цього разу? — Тім сів поруч зі мною й нахилився ближче, щоб почути мою відповідь крізь гучну музику, яка лунала з колонок. 

Джулія простягнула мені стакан і я потягнув рідину з яскраво-жовтої трубочки. На смак було доволі непогано, хоч і солодко. 

— Спочатку сестра повідомила, що у них з Маркусом народиться ще одна дитина, а потім мама почала чіплятися до мене. Щось типу: «А коли твоїх дітей побачимо?». Анабель теж почала розпитувати про мої стосунки і я не витримав цього тиску. Сказав, що погано себе почуваю й пішов. Ось і все. — Коли я розповів про це Тіму, то мені стало трохи краще, а можливо це просто алкоголь вже на мене подіяв. 

— Он як. Знаю, останнім часом і я до тебе чіпляюся з цією темою. Мабуть, ти вже просто втомився через це. Вибач за ту сцену в п’ятницю. — Мій друг хоч і був приставучою заразою, але водночас я міг назвати його найдобрішим хлопцем у цьому світі. Принаймні, я ще раніше не зустрічав таких людей. 

— Проїхали. Я більше не хочу говорити про це, бо мій мозок просто вибухне. — Достатньо. Мені потрібно перемкнутися на щось інше. 

— Я б з радістю склав тобі компанію, але зараз моя черга виходити на сцену. — Чорт! Я не хотів залишатися тут сам. 

— Добре. Бажаю удачі, — натягнуто промовив і обійняв Тімоті. Якщо в чомусь мій приятель і був найкращим, то це точно в співах. У нього був чарівний голос, який міг причарувати будь-кого. 

Поки друг впевнено пробирався крізь натовп, мою увагу привернули дві італійки, які прямували в мій бік. Чорт! А Джессіка та Франческа що тут забули? Аккарді помітила мене й завмерла на місці. Її подруга ж почала енергійно махати рукою в мою сторону й за це Джес стала їй на ногу. Вони були такі кумедні, що я не стримався й усміхнувся. Моя секретарка хотіла розвернутися й піти, але її чудова подруга міцно схопила її за руку й потягнула до мене. 

— Ці двоє тут часто бувають? — поцікавився я в Джулії. Та поклала келих на стійку й нахилилася в мій бік.

— Я тут недавно працюю, але бачила їх декілька разів, — відповіла та, знизуючи плечима й знову взялася до роботи. Бармени зазвичай знали дуже багато цікавої інформації про своїх клієнтів і я хотів дізнатися більше про Джес, але до Джулії вже була доволі довга черга й мені не вдалося продовжити нашу розмову. 

— Містере Грею, не очікувала вас тут побачити, — серйозно промовила Джессіка, склавши руки на грудях. Я роздивився її образ детальніше. На ній була коротка ніжно-рожева сукня. Серце мені підказувало, що вона вдягнула її не з власної волі. 

— Яка ж ти зануда. Будеш душнити в офісі, — з сарказмом додала Франческа, іронічно закочуючи повіки. 

Вона без вагань кинулася мені в обійми і я радо її прийняв. Останнім часом, я сам з себе в шоці, бо я геть не тактильна людина, але обійми цієї милої італійської дівчини, яка випромінює тепло та доброту, робити мене щасливішими. 

— Радий тебе бачити, Франческо, — щиро промовив, відстороняючись. На ній був красивий топ зі срібних паєток та шорти. Я був здивований, бо ці образи були такими нехарактерними для цих двох панянок. 

— І я рада тебе бачити. — Вона підморгнула мені й сіла поруч на барний стілець. Джес це точно розізлило, адже вона почала покривлятися своїй приятельці й щось тихо бурмотіти. — Ти тут сам? — Не вгавала Франческа, роззираючись по сторонах. 

Думаю, їй кортіло дізнатися подробиці мого особистого життя, як і всім іншим фанатам, але вона, принаймні, робила це виховано й не дратувала мене, як інші. 

— Мій друг запросив мене. Він зараз на сцені. — Ми втрьох глянули на Тімоті, який також дивився в наш бік. Той прочистив горло й торкнувся пальцями струн на своїй гітарі. Всі раптом стихли й було чути лише його приємний голос з нотками техаського акценту. 

Активна молодь, яка ще декілька хвилин тому енергійно рухалася під іспанські мотиви, почала повільно рухатися. Хлопці запрошували дівчат на танець, або ж навпаки. 

— Джессі, ходімо танцювати, — промовила Франческа, благально дивлячись на подругу. Та заперечно похитала головою, насупившись. 

У мене було враження, що я дивлюся зараз на свій відбиток у дзеркалі, а не на свою колегу. Здавалось би, що ми настільки різні, але у нас все одно було дуже багато схожостей. Вона не любила танцювати так само сильно, як і я. 

— Аароне, на жаль, у тебе немає вибору й тобі доведеться танцювати зі мною. — Франческа взяла мене за руку й одним різким рухом зі сидячого положення перевела в стояче. — Швидко, бо пісня закінчиться. 

Я й оком моргнути не встиг, як вона затягнула мене на танцювальний майданчик та огорнула мою шию своїми руками. Я ж не міг відвести погляду від Джессіки, яка з відкритим ротом спостерігала за нами. Впевнений, що ні я, ні вона, не очікувати від її приятельки такої рішучості.