Обманутий перевертень

Глава 29

Ця пропозиція здавалася цілком прийнятною. Через два дні Ноель заспокоїться та повернеться додому. Не буде ж він сидіти у лісі вічно. Аїша кивнула:
— Добре, але обіцяй, що я втечу. Це через тебе я потрапила у цю халепу.
— А так висіла б на зубах у перевертня. От і допомагай після цього, — Жуль розвернувся та попрямував коридором. Аїша почула регіт тролів та побігла, наздоганяючи його.
Звернувши у перше розгалуження, вони опинилися у куполоподібному приміщенні. На стелі та стінах виблискували камінці й освітлювали все довкола. Дівчина одразу відчула на собі ворожі погляди тролиць. Вони сиділи на вкритій шкурами підлозі і їли. Жуль помпезно оголосив:
— Познайомтеся, це — Улла. Наречена короля, — на обличчі тролиць відобразилося здивування. Вони перестали їсти та дивилася на Аїшу ще ворожіше. Жуль, наче не помітив цього, продовжував, — підготуйте її належним чином та покажіть тут все. Фріда – головна дружина і все тобі розповість.
Зіштовхнувшись з розлюченим поглядом зеленоволосої огрядної тролиці, Жуль криво всміхнувся та зник з-перед очей. Фріда дивилася на Аїшу довго, мовчки розглядала її й крижаним поглядом обморожувала шкіру. Зрештою, закинула жука до рота:
— Улла значить? Будеш двадцять сьомою дружиною. Якщо слухатимешся мене, то не постраждаєш. Їсти хочеш? — дивлячись на личинок, що копошилися у мисці, Аїша похитала головою. Фріда кивнула, — добре, житимеш у власному гроті. Зіра, проведи її.
Підвелася тролиця з горбом на спині. Вона мовчки пішла коридором і Аїша вирушила за нею. Їй виділили невеличкий грот, який прикривався плоским каменем. Щоб закрити свої теперішні покої, потрібно було насунути камінь на вхід. На підлозі валялися шкури тварин, на стелі виблискували кольорові камінці, а з кам’янистих стін скочувалися краплі води. Тільки тепер Аїша відчула спрагу. Сподівалася, що у тролів є чиста вода і їй не доведеться пити каламутну рідину, яку вона бачила у склянках. Дівчина посміливішала та звернулася до тролиці:
— Я хочу пити. Можна мені води?
Зіра скривилася та вийшла з кімнати:
— Ходімо, нап’єшся з джерела. Я тобі не прислуговуватиму.
Тролиця відвела Аїшу до просторої печери. Перед очима постали природні термальні джерела. Від них підносилася пара робила повітря вологим. Кожне збиралося у невеличке округле заглиблення. Поруч із землі витікало джерело, на яке вказала Зіра:
— Звідси можеш пити.
Аїша несміливо помила руки. Прохолодна вода намочила шкіру й трохи протверезила від неприємних подій. Дівчина піднесла долоні з водою до рота та зробила жадібні ковтки. Зіра провела її до грота:
— На світанку король прийде до тебе, а поки — чекай.
Тролиця направилася до виходу й до Аїші підкрався страх. Не хотілося сидіти самій у тьмяному приміщенні. Вона схопила Зірію за рукав:
— Чекай, а чому саме на світанку?
— Перед сном. Вночі він полюватиме для тебе.
Тролиця пішла, залишивши Аїшу саму. Дівчина насунула камінь й сподівалася, що це зупинить троля. Вона сіла на шкури й намагалася зіставити все, що їй стало відомо. Отже, тролі вночі виходять на поверхню, а вдень сплять, цим самим унеможливлюючи перетворення себе на камінь. Вона не довіряла словам Жуля. Їй потрібно шукати вихід самостійно. Вирішивши, що краще пошукати шлях на поверхню вдень, дівчина скрутилася калачиком та намагалася заснути.
Її думки належали Ноелю. Він казав, що завжди її знайде. Зараз їй хотілося, щоб він її знайшов. На собі відчувала його гарячі дотики, поцілунки та затишні обійми. Розплющила очі, проте нікого не було поруч. Реальність відрізнялася від мрій. Якби Ноель був тут, то не цілував би й не обіймав. Дізнавшись правду він її заарештував би. Дівчина мрійливо зітхнула. За інших умов, можливо, у них би був шанс на спільне майбутнє. Пововтузившись деякий час, Аїша заснула.
Прокинулася від гуркоту. Король тролів відсунув камінь та пройшов всередину. Дівчина дарма сподівалася, що брила буде для нього перешкодою. Аїша сіла та злякано притиснула руки до грудей. Троль жбурнув їй мертвого щура:
— Ось, моя здобич для тебе.
— Щур? Ви принесли мені щура? — Аїша гидливо скривилася.
— Так, пощастило вполювати, — Едмуль ошкірився та сів поруч, — до речі, я розмовляв з твоїм перевертнем.

Подарунок для вас, промокод на книгу талановитої Тані Толчин 4CnoqpTs "Артефакторка"




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше