Глава 16

Улла гордовито розвернулася та підійшла до коня. Простягнула руки до верху, проте не змогла дотягнутись до сідла. Ноель, склавши руки на ліктях, з втіхою спостерігав за марними спробами осідлати коня. Тримаючи парасольку в одній руці, Улла підстрибнула, проте сісти в сідло так і не змогла. Розпачливо хмикнувши, вона розвернулася до чоловіка:
— Допоможете мені?
— Ви ж казали, що впораєтеся й одна, — Ноель не стримав смішинок у голосі. Улла кивнула:
— Так, я доїду сама, проте осідлати самотужки коня я не можу, — спіймавши насмішку в очах чоловіка, Аїша сильніше стиснула парасольку, виплескуючи на ній свій гнів, — хоча, забудьте. Не потрібно турбуватися, я дійду до маєтку пішки, тут не далеко.
Дівчина схопила вуздечку та зробила кілька кроків. Ноель одразу перегородив собою шлях:
— Не вигадуйте. Ви мокрі, замерзлі та у чоловічому камзолі. Ви захворієте швидше, ніж дістанетеся маєтку. Я вам допоможу.
Він різко схопив її на руки та посадив у сідло. Аїша навіть не встигла нічого заперечити. Ноель зловтішно всміхнувся. Дівчина смикнула за вуздечку і кінь помчав вперед. Їй хотілося втекти якомога далі від цього зарозумілого перевертня, який сколихнув струни у серці. Досить швидко Ноель наздогнав її. Навіть при великому бажанні Аїша не змогла б втекти до міста, як планувала раніше.
Прибувши до маєтку, дівчина сама зістрибнула з коня. Не хотілося простягати руку Ноелю й очікувати на його допомогу, як це робила Велсі. З кожним дотиком, словом, та поглядом, її манило до цього все більше. Аїша вирішила уникати чоловіка й сподівалася ця симпатія зникне. Вона поспішила до своїх покоїв. Швидко переодягнулася у сухий одяг та почувалася впевненіше.
Камзол Ноеля повісила на стілець, щоб висох. Спіймала терпкий аромат та, заплющивши очі, зарилася носом в одяг. Вона відчувала його запах, який розбурхував уяву. Мимоволі згадалися мускулисті руки, широкі плечі, темні очі й пухкі вуста, до яких хотілося доторкнутися. Дівчина мрійливо зітхнула. Стук у двері охолодив та швидко привів її до тями. Аїша гарячково відстрибнула від стільця та поправила вологі пасма волосся:
— Увійдіть!
На порозі з’явився той, кого вона зовсім не бажала бачити. Граф Пароу господарським кроком пройшов до кімнати та навис над дівчиною грозовою хмарою:
— Я чув про неприємний інцидент, ви впали у річку. Сподіваюся з вами все добре.
— Так, не хвилюйтеся. На щастя, все обійшлося.
– Чудово, — граф задоволено кивнув, — Ноель тут і це гарна нагода дати йому зілля. Сподіваюся воно готове, ви обіцяли три дні.
Аїша важко ковтнула. Згадала про волосся Ноеля, яке й досі лежало замотане у папір. Вона впевнено кивнула:
— Готове, але ви маєте розуміти, воно не подіє одразу. Все відбуватиметься поступово. Гадаю два-три дні і ми досягнемо бажаного результату.
Дівчина сподівалася, що цього часу вистачить їй для втечі.
— Добре, — граф простягнув руку, — давайте.
Думки Аїши порозбігалися наче польові миші. Вона не знала, що має дати Пароу. Їй потрібна якась рідина, яку можна видати за зілля. Дівчина розвернулася та підійшла до комода. Повільно відкрила шухляду й втупилася у єдиний гребінець, який там лежав. Заплющила очі й сподівалася їй вистачить сили, щоб прикликати предмет. Уявила банку з водою, в якій Велсі змивала щіточку від фарби. Створила невидимий портал та перемістила баночку до шухляди. Сподівалася, що вода із зеленуватим відтінком нагадуватиме зілля. Вибрала баночку та гордовито простягнула чоловіку:
— Потрібно, щоб він випив все. Можна змішати з іншими напоями, зілля не втратить ефект.
Пароу схопив баночку та стиснув у своїй руці. В його очах з'явився жадібний блиск, а на вустах засяяла зухвала посмішка:
— Нарешті! Якщо зілля подіє, то ви отримаєте свою винагороду.
Граф вийшов з покоїв й Аїша полегшено зітхнула. Тікати! От що її потрібно. Тікати негайно і якнайдалі. Проте серце скрутило болючою тугою. Ноель. Він хоч і шукач, проте благородний чоловік. Вона повинна повідомити його про небезпеку, але як це зробити не знала. Спало на думку написати листа, але тоді він з легкістю виявить кому він належить. Це те саме, що відкрито заявити йому про це.

Подарунок для вас, промокод на безкоштовне читання книги талановитої Лари Роси "Давні рахунки" dS2zb-p_  Також сьогодні діє знижка на мою книгу "Бракований дракон", історію про старшу сестру Аїши - Меридіт.