Глава 5

За високою огорожею виднівся ліс. Розкішний маєток знаходився на околиці міста або й зовсім у якомусь поселенні. Аїша не знала де перебуває та у який бік їй слід рухатися. Налякана погрозами шукача, не могла адекватно думати. Навіть темний ліс з небезпечними хижаками не лякав так сильно, як Ноель. Бездушний, жорстокий, суворий, викриє її й одразу доставить до Сиріана. Аїша незчулася, як ноги самі побігли дорогою, яку оточував ліс. Сподівалася, цей шлях виведе до поселення й вона зрозуміє де знаходиться. Зараз головним було втекти від шукача, який задурманив розум.
Вона бігла не спиняючись. У грудях почало перчити, у боці поколювати, а дихання збилося. Дівчина сповільнилася, проте продовжувала рухатися. Несподівано перед нею вигулькнув вовк. З мохнатою шерстю, пухнастим хвостом, трикутними вухами та чорними очима. Він значно перевищував Аїшу у зрості й здавався велетнем. Дівчина знала, вовки такими великими не виростають.
Він перегородив собою шлях та злісно загарчав. Аїша нерухомо застигла на місці. Страх розносився венами по всьому тілу. У скронях звучало гупання серця, а в очах застиг переляк. Не хотілося бути з’їденою цим гігантом. Вони дивилися одне одному у вічі й час наче зупинився. Кілька секунд вони стояли нерухомо, а потім вовк накинувся на неї та повалив на землю. Навис над Аїшою зверху, масивні лапи притиснули її до дороги. Очі. Хижі, чорні, безжальні. Вчепилися у дівчину голодним поглядом, який пробігся обличчям та зупинився на вустах. Вовк нахилився. Мокрий ніс торкнувся щоки. Він її обнюхував. З переляку Аїша заплющила очі й молила небеса про допомогу.
Він опустив голову та зарився носом у шию, наближався до грудей, живота й знову повернувся до обличчя. Несподівано відчула на щоці мокрий язик. Вовк облизував шкіру шершавим язиком. Повільно рухався обличчям, наближаючись до її вуст. Він не кусав її, а наче смакував. Дівчина стиснула губи й схлипнула. Не могла більше стримувати сльози, які скупчилися біля очей. Рахувала останні секунди до смерті та подумки прощалася з життям. Вовк спіймав язиком її сльозу та пройшовся солоною доріжкою доверху. Гарячим диханням обпалив її обличчя й різко відсахнувся. Випростався та, тужливо заскавчавши, втік до лісу.
Розгублена, зневажена, перелякана Аїша сіла на траву посеред дороги й обійняла себе тремтячими руками. Сльози, наче проливний дощ, котилися щоками. Оговтавшись від шоку, дівчина зрозуміла, що то був не вовк, а перевертень. Вона ніколи не бачила перевертнів, але згадалися яскраві картинки з книг. В дитинстві з цікавістю розглядала малюнки з ними.
Дівчина не знала, скільки часу просиділа ридаючи на дорозі. Позаду почувся хрускіт гілок. Аїша розвернулася і побачила Ноеля. Розміреною ходою, він повільно наближався. Зупинився за декілька кроків від неї. Дівчина не знала кого слід боятися більше: вовка чи цього шукача. На його обличчі з'явилася тривога. Він наче хвилювався за неї. Скосив недовірливий погляд на Аїшу:
— Щось сталося?
— Вовк, — дівчина витерла сльози, й тремтячим голосом намагалася пояснити, — мене ледь не з’їв вовк, але щось його злякало і він втік.
— Вовка важко злякати. Вважайте вам пощастило.
Аїша глянула в його очі. Чорні, бездонні, великі. Нагадували нічне небо та манили до себе. Вона згадала, у кого ще бачила їх. Набравшись сміливості, озвучила свої підозри:
— То був не вовк, а перевертень. Ви теж перевертень?
Чоловік не поспішав відповідати й своєю мовчанкою лише підсилював її підозри. Вона сама, серед лісу, наодинці з хижаком. Він може зробити з нею будь-що і ніхто йому не завадить. Серце скажено калатало під ребрами й здавалося вилетить з грудей. Ноель ледь усміхнувся, припіднімаючи кутики губ:
— Так, як і граф Пароу, вся його сім’я, дехто зі слуг та більшість жителів графства. Це міг бути будь-хто. Страшно уявити, якби тим перевертнем виявився недобросовісний джентльмен.
На щоках Аїши спалахнув вогонь. Не вовк. Перевертень. Всі його дії були усвідомленні. Перевертень облизував її, мокрим носом досліджував тіло й наче щось шукав. Мабуть, він запідозрив, що насправді вона не троль. Дівчина боялася свого викриття й посміливішала:
— Тим перевертнем були ви?