2 частина (Нові друзі)

Після різкого повороту ліворуч,я вдарилась головою об вікно та втратила свідомість.

Опинилась в теплому ліжку,накритим теплим одіялим.Я знову надіялась ,що це сон ,но думаю ви вже здогадались ,що це не сон.Проснувшись я хтіла встати з ліжка але мене дико боліла голова.Таке відчуття ,що у моїй голові була армія мавпочок з тарілками і били одну об одну.Пришлось лежати ,чекати якихось подій, в моїй думці це був Майк.Голова просто невиносимо боліла,біль була пульсуюча.

Почула швидкі кроки за дверями які були передімною.Накрившись одіялом, так як і було до того,закрила очі і чекала щоб ці звуки кроків ,були в моїй кімнаті.

Двері відчинились,но хто це я не бачила.

-(голос)Міа,я знаю ,що ти не спиш .Відкрий очі

Я вдавала,що сплю і старалась не показувати ,що я в свідомості.

Кроки обходили ліжко і наближувались до мене .Мурашки були по всьому тілу.

-(голос)Міа ,це я Майк прокидайся…

-(Міа)Майк?я так налякалась.Нащо ти так лякаєш!!Де я ?

-(Майк)Не переживай ,ти в мене дома,ти в безпеці.

-(Міа)Що сталось?

-(Майк)Ти вдарилась головою і втратила свідомісь.Ми їхали до мене додому але мені пришлось, в машині тобі обмотати голову.У тебе була сильна кровотеча і я зупинив машину.Старайся не чіпати голови блищим часом.

-(Міа)Божее,голова…(мммм).Дякую за допомогу…

-(Майк)Немазащо.Може принести тобі чай,печення.(усміхаючись маленькою усмішкою)

-(Міа)Я не проти.

-(Майк)Я закрию двері ,навякий випадок

-(Міа)Нуу,оокей

Його стримана усмішка була настільки мила і одночасно холодна,що якраз мені довподоби.Я лишилась в ліжку.

Збоку лежав мій рукзак,я рішила дістати через сбіль рукзак.У ньому буо все ,що мало бути пістолет в цьомуж рахурну.

Через пару хвилин ,я почула ,що з під низу лунаю звуки ,і не похожі на крики,і не похожі на радість.Я насторожилась ,томущо точно знала ,там не тільки Майк.

-(Міа)Маайк!всьо добре?

У відповідь я нічого не почула його голосу,а почула багато кроків які наближувались до мене.Я спиталась знову,но ніхто не відповів але кроки продовжували наближатись до моєї кімнати.Цей момет мої думки настільки накручувались,вже уявила напевне все насвіті.Я вийняла пістолет з рукзака, та націлила прямо на двері.Мій палець був на корку,готовий нажати в потрібний момет.Кроки були все блище і блище ,їх було багато.Руки почали труситись,я не могла нормально прицілитись в двері .Руки просто не слухались мене.

Хтось запхав ключ в замок і дуже повільно їх відкривав.Руки тряслись ще більше ,сльози на очах накручувались і текли по щоках.Ніколи не думала ,що можу настільки переживати.Двері відкрились і пістолет впав з рук ще до того як я побаила хто зайшов…

-(Майк)Міа ,Міа чого ти?

Він взяв пістолет відкинув в бік ,притиснув до себе щоб я не панікувала зі словами - Міа всьо добре.Мене ще досі трохи трусило ,но після обіймів його сильних рук мені стало легше.Відчувала себе захищеною.

-(Майк)Що це було ?Міа?

-(Міа)Вибач ,я перелякалась

-(Майк)Та ладно,всьо заспокійся.Дивись це моя команда.Тріс,Том,Джон.

-(Мія)Приємно познайомитись

-(Тріс)Привєтік.

-(Том)Ку

-(Джон)Даров

Зразу було видно ,що в кожно з них свій характер.

-(Майк)Дивись,Тріс наш арсенал.Тобто все ,що зв’язано зі зброєю це справа її.Дальше Том,він наша розвідка,Джон це наш програміст,він таке може витворити ,що тобі і не снилось.

-(Джон)Так, нащо ми тут?

-(Майк)Дивіть,ми тут зібрались не для простої операції,а для реального аду.За Мією віткрите полювання.

-(Джон)Цікаво ,чию тепер жопу ми спасаєм і нащо?

-(Майк)Слова підбирай…

Між Майком і Джоном в очах пройшовся вибух.В кімнаті була п’яти секундна тишина.Дальше Майк почав розказувати всю історію

-(Майк)Мію переслідує ММР(мафія міжнародно рівня) Та,що у вас була з минулої операції.

-(Том)Ти чьо серйзно?за нею і ММР?не сміши.

-(Майк)Дай договорити,її звати Міа Мюллер.Тепер говори

-(Том,Тріс,Джон)Чьо серйозно,це її донька?