Облом вінценосного ельфа

Пролог

Спробувала упорядкувати думки.

Отже, що ми маємо?

Мозок розчавлений - одна штука.

Руки - дві, замерзлі і трохи тремтячі.

Ноги в дивних черевиках, явно не моїх, більше того, однозначно чоловічих та набагато більших, ніж мої власні – пара. Точніше, по парі і ніг, і черевиків.

Сукня срібляста вечірня, яка у лісі виглядала навіть безглуздіше, ніж чуже взуття - одна одиниця. Але хоч по розміру.

Куртка незрозуміло з якогось чужого плеча - одна. Хоча, цитуючи класика, хотілося сказати "куртка замшева - три... куртки."

Ноги у світло-коричневих замшевих чоботях
- дві штуки...

Так, стоп, які ноги? Адже були вже ноги!.. І ті, перші, були мої, а ці?

Плутаючись у високій порослі, незграбно обійшла камінь з іншого боку і побачила...

Ох ти ж яйця варені!

Прямо на землі лежав молодий чоловік у кількості однієї штуки. І на грудях у нього була бордова пляма крові, теж одна...

Мертвий, чи що?

То хто це? Де я? І взагалі, що тут відбувається?..

І раптом у голові стали ретроспективно спливати картинки невдалої новорічної вечірки, потім жіночих посиділок, потім якогось дивного мужика, а потім...

Катерина Дако

Подобається

#3018 в Фентезі
#6422 в Любовні романи
#1433 в Любовне фентезі

У тексті є: любов та пристрасть, весела та безжурна героїня, запалюючи зорі

Відредаговано: 20.01.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись