Моя прекрасна осінь,
водночас холодна та сонячна,
її дощі мені знайомі -
з усіх вона одна.
Хтозна-що буде цієї пори,
які контрасти цієї погоди.
Я йду крізь туманні штори,
розчиняюсь в шатрі пустоти.
Хочу залишатись з тобою
на самотині, десь поміж гілок,
спілкуватись повільно ходою,
розповісти про багато книжок.
Знаєш, ховаєш від мене ляльок
в траві, вологій росі.
Купа павутинних пасток,
заплутаний листок у твоєму волоссі.
Відредаговано: 01.10.2025