Обліки почуттів

Коли помру

Я дійсно хочу вмерти.

Цікаво, що буде тоді?

Тоді зникнуть мої болі,

щоб сльози мої кудись втекли.

 

Чи хтось згадає?

Буде шукати?

Когось злякає?

Хто буде про мене думати?

 

Та я не знаю

сенс життя,

чого дійсно я бажаю —

картаю себе кожного дня.

 

Якщо я все одно лежатиму

чи дріматиму в могилі,

таки когось чекатиму

при цій тихій годині.

 

Все-таки, можливо, хтось кохав,

за мене колись таки страждав,

від злого завжди ховав,

та все-таки з собою не забрав.

 

Я вже не відчуваю — я вже вмерла,

буду дивитись на вас з небес.

Земля мене вже стерла.

Не забудьте, де лежу серед вересу.

 

Я дякую всім, що хтось тут був

в житті моєму та у серці.

Та сміх мій ще не забув,

проводячи зі мною літні дні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше