Колись я все-таки зламаюсь
під вагою власних думок.
Я нічого в цьому світі не злякаюсь —
Лиш травми заженуть мене в куток.
Мої очі вщент розіллються
після всіх розказаних казок.
Деякі, побачивши. розсміються —
для них я одягну купа масок.
Ці подряпини на руках
нічого мені не скажуть.
Говорить зі мною лише посмішка на вустах —
з тобою всі мої кайдани зникнуть.
Відредаговано: 01.10.2025