Обліки почуттів

Мої очі

Від народження — дані очі,

які з часом довіряти перестав.

Якими б не був погляд охочий —

він щороку замерзав.

 

Лиш очі бачили красу в мороці:

Кришталик та зіниця — дані мені —

втопились лиш у творчості,

у картинах, котрі майоріли в житті.

 

Не знав цей погляд болю, зради —

лиш зараз бачать правоту.

Не бачили тоді чиєїсь втрати —

лиш зараз полюбили самоту.

 

Наразі очі — це потріскана порцеляна,

Це тріщини, це біль моя.

Вони не плакали — вона так запевняла,

не бачать в собі того шва.

 

Очі хочуть бачити красу в людині,

яких не бачили вони —

побачити океан на вершині,

побачить світло у пітьмі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше