Багато про що я мовчу,
приховую те, що знаю.
Розповім все дощу —
я чую та ковтаю.
Я поглинаю глибину
очей — моїх, твоїх.
Не хочу слухати чийогось обману,
не буду слухати чужий сміх.
Здаюсь тупою мішенню...
Мішень — не така проста.
Я стану гірше перцю,
застряглою кісткою твого рота.
Тихою та сірою здаюся,
та в тиші всього доб'юся —
мовчки, без зайвих слів,
лише залишу на останок спів.
Відредаговано: 01.10.2025