Обліки почуттів

Мішень не проста

Багато про що я мовчу,
приховую те, що знаю.
Розповім все дощу —
я чую та ковтаю.

Я поглинаю глибину
очей — моїх, твоїх.
Не хочу слухати чийогось обману,
не буду слухати чужий сміх.

Здаюсь тупою мішенню...
Мішень — не така проста.
Я стану гірше перцю,
застряглою кісткою твого рота.

Тихою та сірою здаюся,
та в тиші всього доб'юся —
мовчки, без зайвих слів,
лише залишу на останок спів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше