Обліки почуттів
Трояндова пастка
У троянди свої примхи —
зірвеш її — вона причинить біль.
У твоїх руках почне гнити,
хочеш — зберегти швидко дій.
Гарна, але водночас колюча,
навіть зима не може її згасити.
Жовтогаряча, мов полум'я —
сльози твої ними не змити.
Не так просто зберегти,
любов'ю ти ненависть породив.
Своє здоров'я бережи —
бо в трояндовій рощі заблудив.
Лабіринт ти вдало виростив,
але трояндові рощі заросли.
Багато гострих колючок вихопив —
на височині багато кольорів.
Вихід — там чи тут? — блукаю.
Сплю чи наяву — гадаю.
Я в пастці власних квітів,
все ж таки — я покидьок свох бісів.
У троянди свої примхи —
від них сп'янів.
Вони мій простір зшили —
зомлів від їхніх чарів.
Відредаговано: 01.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
