Розділ 43

Прокидаюсь від сонячного світла, настільки звикла спати поруч з Кирилом, в його обіймах, що звечора ледь вдалось заснути без нього. Довго крутилась в ліжку, шукала зручну позу, але як можна її знайти, коли зручна поза - це спати клубочком біля Кирила обіймаючи його. Сьогодні день нашого весілля, на дворі чудова сонячна погода, хоч в липні і спекотно, але гори дають таку необхідну прохолоду. Все ж мрії збуваються, коли рухатись у напрямку до них. Скоро я стану дружиною найпрекраснішого чоловіка.

Святкуємо в місцевості гори Петрос, зберуться найрідніші, вже скоріше хочу опинитись в обіймах коханого, тому не гаю ні хвилини. Неспішно приймаю душу, наношу масло для тіла, щоб шкіра була зволоженою та ароматною, хочу сьогодні бути ідеальною і для себе і для нього.

Дічинка робить професійний природній макіяж і зачіску, легкі локони  на голову одягаю весільний віночок, що бабусі одягали на весілля. Сукня біла по ній біла вишивка, цнотлива майже, бо закрита, але тканина ледь ледь просвічується. Сукня гарно сіла, підкреслює мій жіночний силует. Дивлюсь на себе в дзеркало і мені все подобається, ніжна, романтина, очі блищать, що є ознакою щастя. Останнім одягаю прикраси на шию та сережки. Наречена готова.

Ми майже як два місяці повернулись додому, я здала екзамени на відмінно, Кирило закрив всі свої справи і ми вирушили у Львів в будинок, що Кирило винайняв для нас на перший період. По приїзду час летів з неймовірною швидкістю. Ніби і було два місяці підготуватись до весілля, але із подіями підготовка відбувалась в експрес режимі. Спершу поїхали до моїх батьків в гості, погостювали там три дні. Батьки задоволені, що в моєму житті з'явився Кирило і наша родина збільшується. Батько провів екскурсію Кирилу по автосалону, а мама показала Кирили всі наші сімейні фотоальбоми.

Потім настав час знайомства з батьками Кирила, нервувавала страшенно, а раптом я не сподобаюсь, а раптом і таких раптом було безліч, але Кирило вміло проганяв всі сумніви. Знайомтсво було теплим, дійсно батьки Кирила одні з найдобріших людей, що я зустрічала. Кирило схожий на батька статурою. Високий, підтягнутий, як впевнено крокує, а посмішка та очі мами. Кирило показав всі його улюблені дитячі місця, навіть познайомив із товаришами із селища з якими спілкується, коли приїздить до батьків. Я ще стільки не сміялась, товариші Кирила стільки смішних історій розповіли з їх дитинства, що щоки боліли від сміху. Батьки пригощали домашніми стравами, настільки смачними, що складно було зупинитись, щоб не з'їсти все до останньої крихти.

Після знайомтсва з батьками повернулись у Львів почали готуватись до весілля та адаптовуватись до життя у Львові. Виявяється всі мої побоювання були безпідставними, бо сімейне життя видалось легким та сповненим романтичних та теплих моментів. Львів одне з найромантичіших та культурних міст, майже щовечора виходили на прогулянку і десь смачно повечеряти. Кирило вже повернувся до служби, а я до роботи. Нового завдання він ще отримав, а от підвищення так, тепер під його керівництвом будуть працювати побратими.

Після весілля в нас запланована весільна подорож на тиждень в Карпати з прекрасним краєвидом та готелем з великим аквапарком та СПА центром неподалік. Тиждень для нас, де ми і відсвяткуємо моє день народження. Від моїх роздумів відволікає легкий стук у двері, навпено Юля та Інес зачекались моєї появи, хоча до церемонії ще двадцять хвилин.

- Так, дівчатка заходьте, я вже зібрана - розправляю сукню.

- Кохана, ти чарівна - неочікувано в кімнату заходить Кирило, весь такий красивий у вишитій білій сорочці та вільних чорних штанях.

- Кирусь, ти дуже красивий - не чекаючи обіймаю його - Скучила. Як тобі вдалось пройти повз дівчат?

- Легко, не забувай, що я цьому навчався бути непомітним і направду, мені Василь та Северин допомогли. Ти дуже красива, вже дочекатись не можу, щоб ти стала моєю дружиною.

- Я і так твоя, а це лише формальність і можливість відсвяткувати з друзями та рідними - знизую плечима.

- Моя - Кирило нахиляється до вушка, цілує, хоче поцілувати мої вуста, але зупиняю.

- Кирусь, помада - притуляюсь щічкою до його щічки.

- Ходімо скоріш одружуватись, бо я шалено хочу тебе поцілувати. Ти не передумала одржуватись?

- Ні, а ти? - лякаюсь від його запитання.

- Я ніколи не передумаю, будь певна. Я тебе все життя чекав, готовий оберігати, робити все, щоб ти була щасливою.

- Я і так щаслива від того, що ти поруч, що кохаєш, що підтримуєш. Кохаю тебе всім серцем - притуляюсь до його серця, обіймаю.

- Кохаю - відповідає Кирило.

- Закохані, вже час - перериває наші любощі моя мама.

- Так, мамуль, йдемо - Кирило йде першим. До кімнати заходить тато.

- Доню, ти готова, не змінила свого рішення - я бачу, як йому хвилююче.

- Готова, в жодному разі не передумала, кохаю Кирила.

- Доню, це велике щастя зустріти кохання, бережіть його і знай я завжди тебе буду підтримувати і любити. Як ти зараз схожа на свою матір - обіймає мене.

- Я знаю, татусь. Дякую, я це дуже ціную. Люблю тебе.

Тато мене супроводжує до Кирила, все так красиво, серед природи, ліхтарики, що вдень не так видно, а от із настанням вечора буде дуже красиво. Кирило мене чекає, посміхається, мама витирає сльози щастя. Після наших так розпочанається святкування та привітання. Посмішка з мого обличчя не зникає, лунають пісні танці, Кирило мене постійно обіймає, цілує, не відпускає, постійно поруч. 

Коли підкрадається вечір стає прохолодно, Кирило накидає на мене свій піджак обіймаючи:

- Кохана, може настав час залишити наших гостей, хочу тебе - говорить так, щоб тільки почула я.

- Я теж, йдемо прощатись? - запитую із запалом та передчуттям нашої ночі.

- Так.

Прощаємось із батьками та друзями і починається наш романтичний тиждень. Наодинці із нашими почуттями. Кирило не п'є алкоголь, тому кермує сам, їхати нам дві години до готелю, речі вже зібрані та чекають в багажнику, щоб не витрачати час.