...

                                          *в студії*

-В нас короткий перерив, на п’ять хвилин поки йде реклама.-мовила ведуча.

Я підійшла до столика з каво-машиною, щоб випити чашку лате. За мною послідував один з конкурентів.

-Ти-Влада так?-питає.

-Так, але чому ви перейшли на «ти», Юрій?-тут запитую я.

Чоловік зробив хитре посміхнене обличчя і підняв брови. Після чого мовив.

-І не думай що ти переможеш.-пошепки з посмішкою, нахилившись до мене.

-Можливо обіграти їх ти і зуміла, але мої досягнення більші за твої, дівчинко.-продовжив.

-У Вас занижена самооцінка? Що Ви хочете самоствердження за рахунок інших?-питаю.

-Що ти верзеш, мале дівчисько!?-нервово але пошепки каже.

-Правду. Якщо хочете виграти, спочатку переможіть мене, докажіть свою правоту.-беру стакан і посміхаючись злими вустами.

-Ах ти! Добре, побачимо ще хто кого!

Він пішов нервово стискаючи руки. А я стоячи з кавою, обдумую і вивчаю свого конкурента. І так, ріст метр вісімдесят приблизно, широкі плечі, каштанове волосся, сірі очі, в чорному смокінгу і глянцевих туфлях. Проаналізувавши його з ніг до голови, вигляд, характер і розум, ставлю склянку і йду до свого місця. Зараз продовжаться зйомки прямого етеру.

-А ми продовжуємо!-каже ведуча.

-Андріане, у Вас непогані досягнення але чогось не вистачає.-журі.

-Романе, Ви не розробили жодного проекту, який зацікавив би нас.

-Євгене, Ваша розповідь не зачіпила нас.

-Тож ми вирішили, що в другий тур проходять Влада та Юрій!-журі.

-Нам дуже сподобалась історія, харизма, проекти Влади. Ніби відчувається що людина справді любить свою роботу і вкладає в неї свою душу.

                                    *тим часом в кампанії*