...

Бордова помада на губах, такий же манікюр. Сукня до колін з довжелезними рукавами аж до землі чорна, витончені шпильки босоніжки і бордова сумка. Так, я прямую у свій офіс де мене всі зачекались.

-Доброго ранку, Владо Олексіївно!-захоплено каже помічниця.

-Всім доброго ранку! Я рада знову повернутися на роботу. Розповідайте, як там проект який я доручила вам?-питаю.

-Ми виконали весь проект і на наступному тижні його почнуть будувати.-каже Еріка.

Тут заходить Артем і радий що я приїхала розповідає деталі роботи над проектом.

-А і ще… Владо, Марія не пройшла випробовуваний термін роботи і я звільнив її. Виявляється вона одразу хотіла побудувати свій кар’єрний ріст тут, але нічого не знала в архітектурі.-мовив Артем.

-Ого яка новина!-трохи в шоковому стані я. Але знаючи Марію я не сумнівалась що так вийде.

-Тобі тепер знову потрібний помічник або помічниця. Нічого, знайдем-посміхнулась.

-Ось грамота і кубок які мені передала пані Айла. І ще однин передав пан Давид. –ставлю на стіл винагороди.

-Ви велика молодець! Я як завжди захоплююсь Вами!-каже Еріка з сяючими очима.

-Дякую, це відправиться в мій кабінет на полиці з винагородами.-вирішила.

-Принеси мені будь ласка лате.-попросила помічницю. -А я йду до себе.

-Владо потрібно поговорити…-каже Артем і йде за мною.

-Щось сталось?-питаю.

Він відмовився щось розповідати на очах у всіх і зайшов у мій кабінет. Поки я розставляю нагороди він не знаходить собі місця і виглядає дуже збентежений. Але нарешті сідає на диван.

-Ось ваше лате!-усміхається Еріка і ставить на столик біля Артема. І йде.

В цей час друг не довго думаючи бере горнятко і випиває каву.

-Та що з тобою?-вже не на жарт лякаюсь і трохи нервуюсь.

Сідаю навпроти нього.

-Кажи вже бо я вже сама зараз почну хвилюватись.