ГЛАВА4.1

…

Зайшовши до номеру знімаю підбори і залишаю їх в кутку, переодягаюся в халат і прямую в душ.

Крапельки води стікають по засмаглій шкірі. Пишна пінка з гелю для душа ніжно лягає на тіло, а музика з дискотеки ще досі лунає у вухах. Закутуюся в м’якенький рушник і наношу догляд. Не поспішаючи чишчу зуби і ні про що не думаючи лягаю спати.

На дворі повільно настає другий день в Дубаях.

Промінці сонечка проходять крізь віконце і освітлюють кімнату таким чином будять мене.

Потрібно прокидатися, сьогодні в мене по плану відвідати визначні місця цієї країни.

Швиденько вдягаюся, вмиваюся і наводжу красу. В першу чергу я прямую пішки до «Музей майбутнього» - це те, чим я сьогодні надихатимуся і розвиватимуся.

Чому пішки йду до музею? Бо він знаходиться дуже близько від мене.

Сонце тільки піднялося в гору і ще не встигло нагріти землю.

Я дійшла до цього музею і з зовні він виглядає дуже гарно та плавно. «Заходим всередину»-подумки кажу я бо дуже цікаво що там.

Біленькі сходи що ведуть на другий поверх, тут небагато людей.

Цей космічний вигляд всередині. Різні експонати, освітлення і роботи. А сходами можна піднятися і побачити з балконця гарний краєвид міста.

Я пробула там не довго дві з половиною години, насолодилась мистецтвом і йду трохи відпочити на лавочку з морозивом.

А тепер я викликаю таксі до наступного музею «Феррарі». Багато мріяла там побувати, я цікавлюсь дорогими марками автомобілів тому сьогодні я поїду туди.

Це червоний музей в якому всередині колекція автомобілів цієї фірми. Побувати там дуже цікаво і вишукано як на мене. Кожна машина має свою історію створення, оновлення і особливу родзинку.

І на останок я завітаю на вежу «Бурж-Халіфа», щоб подивитися на місто з висоти пташиного польоту.