...

могла повільно чоловік допоміг мені вилізти на човен і тремтячим голосом сказав англійською:

-З тобою все гаразд? Нам потрібно тобі негайно забинтувати рану!- він крикнув хлопцеві на борті щоб той приніс аптечку.

-Трохи нога болить а в цілому все гаразд.-мовила я.

-Добре, а тепер дивись на воду, зараз буде фокус.-сказав чоловік і почав бинтувати ногу.

-Який ще фо…-поглянувши на воду я забула що говорила і не повірила своїм очам. Біля корабля зібралось дві голодні акули. Вони почули смак крові і тут же припливли.

Я заціпеніла стискаючи в руці окуляри для плавання. Вони могли мене зжерти. Посттравматична думка пробіглася в моїй голові.

«Ну добре, не зжерли і на тому дякую.»- така думка з’явилась у мене. Відводжу погляд від води, як бачу чоловік простягає рушник і криво усміхається. Укутавшись ним я пробую встати. Він подав мені руку щоб підвестись. Нога все ще трохи болить, але рухатись можу. Тож вже збираючись йти з катера. Помаленьку не поспішаючи я виходжу з палуби на пекучий пісок. Трохи криваю, але все добре. Я рада, що змогла перебороти свій страх, побачити підводну красу. А я тим часом прямую на лежак. Щоб по засмагати під гарячим сонцем.

Шум океану, ракушки під ногами…

Непомітно для мене промайнуло три години. І я відправляюся у номер, а потім по магазинам.

Сьогодні я планую докупити деякий одяг, тож вирушаю.

По-перше я заходжу в магазин люксової косметики тут мені потрібно докупити парфуми. Я полюбляю запах вишні тож вибираю все що з нею пов’язано. Є.

Тепер заходжу в магазин одягу, тут мені потрібно підібрати костюм бажано довгу спідницю з коротким піджаком до талії. І відповідно топ на довгий рукав. А ще гарний роздільний купальник Все це у моєму улюбленому кольорі. Через 10 хв консультант приносить мені відповідний одяг. Є.

І на останок я зайду в магазин взуття, тут мені потрібно підбори на товстому високому каблуці у вишневому відтінку. Є вони неймовірні. Такі я шукала дуже довго.

І тепер я викликаю таксі і прямую у номер.