Розділ 3. Світанок нових можливостей

Ранок у Коносі почався не з тривожного дзвону, а з м'якого сонячного проміння, що заглядало крізь штори. Маленькі Наруто та Саске прокинулися першими, здивовано переглянувшись — вони все ще були в тому самому теплому ліжку, а не на самоті у своїх порожніх квартирах.

​Дорослий Наруто вже чекав на них на кухні, розставляючи тарілки з гарячим сніданком. Навіть Саске-дорослий допомагав, хоч і робив це зі своїм звичним відстороненим виглядом.

​— Ну що, герої, готові до першого справжнього тренування? — бадьоро запитав Хокаге, поправляючи маленькому собі паперову корону.

​Малюки закивали з таким ентузіазмом, що Саске-молодший ледь не впав зі стільця. Вперше в їхніх очах палало не бажання щось довести всьому світу, а щира цікавість дитини, якій нарешті приділили увагу.

​Вони вирушили на полігон. Дорослий Саске терпляче показував маленькому Учисі, як правильно тримати кунай, а Наруто-Хокаге намагався навчити малого себе бодай трохи концентрувати чакру, хоча той більше хотів просто бігати за метеликами.

​На узбіччі полігону, серед трави, розквітла дика троянда. Її пелюстки вкривала ранкова роса, що виблискувала на сонці, як маленькі діаманти.

​— Бачиш? — Наруто присів поруч із маленьким собою, вказуючи на квітку. — Навіть якщо навколо лише бур'яни, ти можеш розквітнути найгарнішим за всіх. Головне, щоб було кому тебе поливати.

​Малюк Наруто серйозно подивився на дорослого, а потім міцно обхопив його за шию своїми маленькими рученятами. У цей момент час ніби зупинився. Минуле і майбутнє злилися в одне ціле, обіцяючи, що цей день — лише початок великої подорожі до зцілення.