Розділ 27

Тим часом у роздягальні зчинився гармидер. Усі панікували. Щоб в Україні хтось вживав допінг? Та ще й така спортсменка, як Діана? А Настя тільки й потішалася. А через декілька хвилин до роздягальні увірвалася Діана. Двері с гуркотом відчинилися. Усі підняли очі та здригнулися, побачивши стоячу прямо навпроти фігуристку. Вона виглядала настільки лякаюче, що в одну мить галас затих, і в приміщенні повисла мертва тиша. Ретельно вкладене волосся стояло дибки, обличчя вкривали червоні плями, у кожному м’язі така напруга, наче шкіра ось-ось лопне. І погляд, повний пекучої ненависті, був сконцентрований на Насті. Та дивилася на неї в упор, не відводячи очей. Оскаженіла, обличчя палало від злості, Діана була гарною, як ніколи.

– Ти… ти покидька! Це твоїх рук справа!!! Твоїх і твого татуся! Думаєш, я повна ідіотка та не здогадаюсь?! Так низько мене підставити! Усе ще не можеш змиритися з тим, що я краще тебе катаюся? Боягузлива, обмежена людина! – Діана не пам’ятала себе. – Ти просто тупа, бездарна скотина, яка…

Діана, остаточно озвіріла від відсутності реакцій з боку Насті, у два стрибки підлетіла до неї та навідліг ударила по обличчю.

По роздягальні пронеслося приголомшене зітхання.

До Діани миттю підскочили Софія та збентежена цією сценою Віка (вона і сьогодні прийшла підтримати друзів, а в результаті стала свідком цих сцен), та обхопили Діану з обох боків, стали відтягати її.

– Уродка! Ненавиджу! Нікчема! – істерично вищала Діана, силкуючись вирватися. - Ти відповіси за це, обіцяю, підла крисо!

Віка спробувала заткнути їй рот долонею. Діана грубо послала її.

– Та ти розумієш, що робиш? Ти у своєму розумі? – Софія різко струснула її.

Як-небудь дівчатам вдалось відтягнути Діану до дверей, на безпечну відстань. У роздягальні почався справжній переполох. Не очікувано, до цього моменту ніяк не реагуючи на те, що відбувалося, Настя виразним чужим, хриплим, осілим голосом мовила:

– А чого ти очікувала, сонечко моє? Ти хотіла обійти мене, Настю Корбут. Ти, простолюдинка, яка нічого не може добитися. У мене є те, чого у тебе немає – грошей. Ти ж без них ніхто. Ти думала, що якщо будеш зустрічатися з Данею, то зможеш тягатися зі мною. А він тебе кинув! І все! Мене він теж кинув. Але ж мені нічого не було. А от ти постраждала. Вирішила стрибнути аксель у чотири оберти. Ну, молодчинка. Стрибай далі.

– Ти… Проста… Брехлива… Порожня… Лялька… Ненавиджу.

Діана вирвалася з цупкої хватки Віки та Софії. Після цього вона відчинила двері свого шкафчику та стала переодягатися. Усі все ще спостерігали за її рухами, шоковані цією сценою, яка щойно сталася.

–Те, чим ти займаєшся… Це мерзенно.

У відповідь Настя підняла кутики губ та, гордо випроставшись, вийшла з роздягальні. Вона попрямувала до ковзанки. Вона була другою після короткої програми. А тепер, коли Діану дискваліфікували, то й перша.

– Ну і що це, в біса, було? – випалила Віка, коли всі більш-менш заспокоїлися.

– Віка… Я хотіла кинути кататися… Я не кинула, я жила заради цього дня цілу весну та літо! А мене дискваліфіковують! – Діана жбурнула чохли для лез кудись у куток. Звук удару. Хтось підскочив. – Думаєш, мені це дуже подобається?!

Віка схрестила руки на грудях, а Діана продовжувала:

– П’ять – шість годин щодня. Інколи я ще й в ночі на годину-дві сюди приходила. Працювала стільки, скільки не працювала ніколи! А тут все втратити в одну мить!

Закрита сумка полетіла на підлогу. Костюм сховала до футляру, чохли, що ще досі лежали у кутку, теж полетіли до сумки.

– Усе, мені більше немає що тут робити, – Діана закинула сумку на плече, взяла футляр з костюмом та швидким кроком вийшла з роздягальні.

Вона буквально вилетіла зі спорткомплексу. Її трусило, як у лихоманці. Дівчина була зла на Настю. Чому тоді не підкупила суддів? Було б менше скандалу. Але ні. Їй якраз і потрібен скандал. Тепер про кар’єру фігуристки можна сміливо забути. Корбут зробить все можливо, щоб Діана не вийшла на лід.

«Ну що, Польська полуниця, чекай! Я їду!» – подумала дівчина.

– Діано!

Діана озирнулася. За нею біг Віктор. У нього в руках теж були сумка та футляр з костюмом. Куди це він тікає посеред змагань?

– Я з тобою, – каже він, наздоганяючи її.

– Що ти тут робиш? – здивовано запитала Діана. – Хіба ти не маєш…

– А я себе погано почуваю. Чи у мене нагальні справи. Я ще не придумав, що у мене.

– Ти втік? – вигукнула Діана.

– Тихіше! – шикнув він. – Тренер знає, і це найголовніше! То куди ти зібралась?...