Розділ 23

«Вона не заслуговує на це.»

Віктор теж прочитав нове Данине інтерв’ю. І оце потрібно було, щоб саме сьогодні, у день Кубка України, це чортове інтерв’ю було опубліковано?! Вік був злий на Даню. Діана ж йому так вірила! А він обізвав її такими жахливими словами!

Змагання розпочнуться за декілька хвилин, а він стоїть тут, у підсобці, та читає ось цей бруд. Цікаво, а Діана це вже прочитала? Може, вона зараз десь сама шаленіє від того, що Даня ось так вчинив з нею?

Вік видихнув, вийшов з комірчини, як тут же налетів на Діану. Чи Діана на нього? Дівчина, судячи з усього, не очікувала його тут побачити. Вона кудись бігла, а тут налетіла на нього, й ледь встигла зупинитися.

–Діано, – ошелешено пролепетав Вік.

– О, привіт! – вигукнула вона. – Не очікувала тебе тут побачити! Ти як?

– Я, – протягнув Вік. У цю мить Діанин погляд ковзнув по його руці, що тримала телефон. Потім вона перевела погляд на комірчину.

– Читав інтерв’ю, так? – запитала вона.

– Діано, я… – хотів щось сказати у своє виправдання Віктор, але Діана його урвала:

– Усе нормально. Я теж це читала. Знаю, я дурна, що йому повірила. Але що є, то є. А ти чому тут? Ти ж у першій розминці виступаєш! – вигукнукнула дівчина, взяла його за руку та потягла у бік ковзанки. – Я буду дивитися твій виступ, – сказала вона, коли Вік вже збирався йти на лід.

Слова Діани трохи додали Віктору впевненості. Але варто йому було опинитися на ковзанці, як вся впевненість миттю кудись зникла, наче її й не було. Він кинув невпевнений погляд на пів порожні трибуни. Там, серед людей, він раптово відшукав Віку. Вона що, таки прийшла? Он, вона посміхнулася та помахала йому рукою.

Шестихвилинна розминка скінчилася. З кожною секундою Вік нервував ще більше. Він знову і знову згадував ту коротку програму на Чемпіонаті України. Тоді емоції наповнили його до самого дна та лилися через край. А що зараз буде? Тоді поруч з ним була Віка. Вона й зараз була, тільки на трибуні. А у Діани своїх турбот по горло. Як ж вона буде виступати на емоціях після публікації інтерв’ю? Якщо комусь важко, то саме їй.

«Та чого ти нервуєш?! Це ж усього-то Кубок України!»

 подумав він дивлячись на те, як катають коротку програму інші. Хтось падав. Хтось недокручував. Усі без вийнятку сходили з ковзанки сумними та розчарованими.

–Усе буде добре, – шепоче Діана.

Щойно Віктор зрозумів, що весь цей час вона стояла тут, а він гарячково вчепився в її руку. Юнак тихо вибачився, та відпустив її.

На лід запрошують Віктора.

А можна цю мить якось відтягнути?

–Йди, – шепоче Діана, легенько штовхаючи його у спину.

І Віктор таки виходить.

Чомусь, тільки зараз Діана звернула увагу на Вікторів образ. Вона ще ніколи не бачила його таким. Ніхто з чоловіків-одиночників в Україні не одягав такі костюми. Бірюзовий верх, синій низ. Вставки з золотої тканини. Вона раптом згадала слова Віктора про самотню фігуру на льоду. Зараз, дивлячись на нього, вона усе чудово зрозуміла. Цікаво, а яку музику для програми він обрав? З Віктором вони часто перетиналися на ковзанці. А от музики вона жодного разу не чула. Та й обіцяла, що до Кубка України не дивитиметься його програм.

Віктор став у стартову позицію. Він замер, тяжко дихаючи. Юнка поглянула у його налякані очі. Вік уперше виступає сам. Відразу так захотілося його обійняти та погладити по волоссю. На цій ковзанці він виглядав таким беззахисним.

Зазвучали перші акорди. Діана почула скрипку. Щось знайоме. Це ж Олександр Рибак з усіма улюбленою «Fairytaile». Колись Діана дуже любила цю пісню. Любила, не розуміючи всього сенсу, що у неї вкладений. Любила, бо композиція гарна. Але зараз дивлячись на Віктора, вона повністю переосмислила цю пісню.

Years ago
When I was younger
I kinda liked
A girl I knew
She was mine and we were sweethearts
That was then, but then it's true.

Він легко ковзав по кризі. Руки миттю перетворилися на два лебеді.

I'm in love with a fairytale
Even though it hurts
'Cause I don't care if I lose my mind
I'm already cursed

Музика пришвидшилася. Віктор уже впевненіше набирав темпу разом із нею. Сам один. Боровся всередині себе. Він виконав фліп у три оберти. У його рухах вона побачила якусь легкість та невимушеність, всі вони йшли прямо з серця.

–Не бійся, – прошепотіла Діана, – розпусти крила. Як ти це робив зі мною.

Скрипка грала, западаючи кожному присутньому в серце. Віктор обертався, а вона не могла відірвати погляду від цієї самотньої фігури.

Every day we started fighting,
Every night we fell in love.
No one else could make me sadder
But no one else could lift me high above.
I don't know what I was doin'
But suddenly we fell apart.

Музика знову стала легкою та грайливою. Раптом, знову підсилилася. І Віктор підкреслив усе це рухами.

Nowadays
I cannot find her.
But when I do
We'll get a brand new start

І мелодія знову лагідна. А Віктор… Він щось розповідав мовою фігурного катання. Він щось обіцяв.

I'm in love with a fairytale
Even though it hurts
'Cause I don't care if I lose my mind
I'm already cursed

Мелодія вкотре змінюється. Фігурист разом із нею. Він наче літав над кригою. Як вона тоді у ту ніч, коли вперше прийшла з Віктором на лід. «Я закоханий у казку, байдуже, що потім буде боляче… Не хвилююсь, що втрачу розум, бо вже втратив». Діана стримувала сльози. Хто ж це викликав у нього такі емоції?

Скрипка продовжувала грати свою партію. Віктор уже не катав, а проживав свою історію. Глядач теж не відривав погляду від цього юнака. Бо ті виступи, що вони щойно бачили, кардинально відрізнялися від короткої програми юнака.

She's a fairytale
Yeah
Even though it hurts
'Cause I don't care if I lose my mind
I'm already cursed.