Розділ 1

Коли вже нарешті з’являться гроші?

Діана перераховувала декілька сотень гривень та вклала їх до гаманця. А їй ще потрібно платити за оренду ковзанки, за роботу тренера. А хореограф? Ок, без хореографа ще можна якось! А ще костюми! Що, кататися у минуло сезонних. А поїздки…

Дівчину ледь не знудило від думки, що потрібно буде стільки витратити. Фігуристкою в Україні бути зовсім не вигідно. Влада їй не купила навіть пари ковзанів, усе за її власний рахунок! А вона ж так мріяла стати легендою! Вона ж хоче перемагати, вона може перемагати! То чому тоді сидить і ниє, що нема грошей на це все щастя? Може знайти якусь роботу з частковою зайнятістю? Ну там, баристою, наприклад. Чи копірайтером. Так, потрібно подумати над цим.  

А зараз на тренування. Негайно! Діана думала над тим, що уже потрібно підвищувати складність елементів. Робити стрибки з піднятими руками, наприклад. Попрацювати над більманом та кантілевром, зробити «ластівочку» виразніше. І почати стрибати квади, врешті-решт! Їх уже всі крутять! Чим вона гірше? Ні, звісно з королевою квадів вона взагалі не зрівняється, та все ж! Діана має спробувати! Вона зобов’язана це зробити й не для того, щоб принести медаль своїй країні та щоб не довести усім, що фігурне катання в Україні – не тільки Оксана Баюл! А може їй краще взагалі виїхати з країни, раз тут таке ставлення до фігуристів? Он, Тетяна Волосожар виїхала до Росії, стала в пару з Максимом Траньковим і стала Олімпійською Чемпіонкою! Тетяна Навка теж до Росії виїхала. І теж чемпіонкою стала. А Олена Савченко до Німеччини поїхала і теж чемпіонка. То що?

З роздумів її вивела тренер, Олена Вікторівна.

‒ Йди на лід, роби розминку, ‒ каже вона, спираючись на бортик.

«А може я прямо зараз розкручу 4 оберти?» ‒ подумалося Діані. Одже, спершу розганяємося.

‒ А ну куди! Стоп! – Олена Вікторівна виїзджає на лід. – Зупинися! Куди ти так розганяєшся?

‒ Я хочу стрибнути квад! – вигукнула Діана. – Це дає мені перевагу над…

Діану урвала тренер:

‒ Слухай, стрибай тільки у три оберти! На хіба тобі ті квади?! Нам, українцям, усе одно не порівнятися з росіянами! Фігурне катання в Україні нікому не потрібне! Скажи «дякую», що взагалі є можливість кататися!

‒ Так потрібно щось робити! – вигукнула Діана. Чого це Олена Вікторівна так каже? Хіба вона не казала, що потрібно йти за мрією?

‒ Ти нічого не зробиш! Зрозумій: на нас, простих смертних, влада чхати хотіла. Ми усього лише крапля в морі. Розумієш, дитино? Немає сенсу напружуватися. Ми менше, ніж пішаки у їхній грі. Марно стрибати ці складнощі стрибки. Їх тобі усе одно не врахують. Та й тобі потрібно відновитися після того падіння.

Олена Вікторівна пильно дивилася Діані в очі. Дівчині не вірилося у те, що тренер так каже. Здавалося, вона мала б чути слова підтримки та щось мотиваційне, а не оце. Менше, ніж пішаки. Здуріти можна!

‒ Так що давай краще попрацюємо над стрибками у три оберти, ‒ сказала тренер і поїхала до бортиків.

Падіння… Місяць тому Діана впала на змаганнях так, що розбила голову. Два тижні у лікарні, потім ще тиждень вдома і от тільки зараз вона повертається до тренувань. Зараз кінець квітня, до початку наступного сезону ще чотири місяці. Ще є час підготуватися. Але те падіння у довільній програмі... Вона ж завжди катала її блискуче! А тут раз – і впала! Увесь цей час, доки вона відновлювалася після того дня, Діана думала тільки про той момент, коли не втримала рівновагу та впала. Та вона сотню раз падала! Чому тоді цей раз коштував їй життя?

Дівчина відкинула з обличчя прядку волосся, вперла руки в боки. Ну що поганого, що вона хоче вийти на новий рівень, та змагатися з найкращими спортсменами на планеті як з рівними?

На ту мить, коли Діана хотіла стрибнути той нещасний квад, забула про абсолютно усе. Перед очима була тільки мета. І хтозна, може якби Олена Вікторівна її не урвала, вона б таки стрибнула його.

Тренування минуло нудно: Діана не любила напрацьовувати техніку, хоча розуміла, що це необхідно. Їй більше подобалося кататися. Просто кататися до того моменту, доки безсила не впаде на лід. Просто кататися під музику, від якої шаленіє. Просто показувати свої емоції, наче оголяючись перед кригою, наче вибачаючись за те, що розрізає її гладь лезом. Уночі, коли на ковзанці нікого не було вона вмикала музику на повну і випліскувала усе, що назбиралося за день. Каталася під «Сон у літню ніч» такий каверзний, що потішається з над коханням у будь-яких його проявах; під «Весняний Вальс» ніжний, легкий, як той вітерець; під мелодії з «Таємного Саду», під це блискуче поєднання фортепіано та скрипки; під «Otoñal», знаменитий у виконанні Джонні Вейра, але усе одно чимось близький саме їй, наче ця музика написана саме для неї. Каталася й під сучасні пісні. Під «Unstoppable» від Сії, під «Confident» від Демі Ловато , під «Arcade» від Дункана Лоуренса, під «Million Reasons» та «Dope» від Леді Гаги, під «Вітрила» від Меловіна. Вона оголяла душу прямо посеред ковзанки, кружляла, стрибала й оберталася так, як хотілося їй. Діана довіряла кризі усі свої таємниці. І крига їх ще нікому не розпола. Вона жила, вона вільно дихала тільки тут! А напрацювання техніки її наче сковувало. Програми, які вона катала на змаганнях, робили те саме. Бо вона мала дотримуватись обмеження в елементах. І тільки у показових програмах вона могла дати собі волю. Та тренер усе одно казала їй робити щось одне, а Діана хотіла по-іншому. Вона взагалі бачила музику та усі свої виступи по-іншому. Бо й сама була іншою. Якщо для когось фігурне катання – це спорт, стрибки, обертання, то для неї це легені, мистецтво, спосіб розповісти історію мовою фігурного катання. І от чому вона не може розвиватися тільки тому, що живе в Україні?! До біса цей стереотип!

Увесь вечір Діана обдумувала своє майбутнє. Якщо вона хоче успіху на Олімпіаді 2022, потрібно додавати квади. Це найголовніше. Бо без них вона не зможе змагатися на рівних з усіма. Далі, потрібно збільшити години тренувань. А збільшити час на ковзанці означає витрачати більше грошей, яких у неї немає. Вона вже знайшла декілька непоганих варіантів заробітку. Можна переїхати до гуртожитку, а квартиру здати. Це ще якась копійка буде. Діана згадала про ролики, на яких зазвичай напрацьовують елементи у залі. У неї десь були такі. Потрібно буде з ними попрацювати. Це ще декілька годин до часу, проведеного на ковзанці. Можна навіть ними компенсувати нестачу практики на ковзанах. І гроші не витрачати на що-небудь.