Глава II — Крила тіней над світом (розділи 4-6)

Розділ 4 — Полювання за силою

(Дріксі й Нокт, Світ Дикості; паралельно – пошук клинків у замку)

⸻

  Локація: Дикість — світ без правил

У диких хащах, де сама природа — стихія, Дріксі й Нокт мовчки стояли на краю скелі. Під ними розгорталася неконтрольована зелена буря, бурелом дерев, рої диких ос і шепіт, що лунав із самих глибин лісу. Цей світ не приймав чужих — але Дріксі не була чужою. Вона народилася тут. Цей хаос — її дім.

— Ти все ще віриш, що ці сувої зроблять нас богами? — буркнув Нокт, спираючись на спис, навколо якого повільно обвивалась тінь.

— Ні, — шепоче Дріксі, в її голосі гудіння. — Вони зроблять світ природним. Без моральності. Без систем. Без “добра”.

— Світ дикості. Де виживає найсильніший…

Дріксі усміхається:

— Точніше — де виживає той, хто роїться в хаосі.

  Але ця мета — лише половина історії. Насправді Дріксі пам’ятає, що вона програла. Її ув’язнили. Трійка її використала. І хоча вона вільна — але не пробачила. Ні їм, ні собі.

— А Граф? — питає Нокт. — Він усе ближче.

— Нехай. Ми не для нього працюємо. Ми йдемо за своїм…

  Ціль: здобути сувої швидше за героїв

Їх цікавить особливо Сувій Природи, той, що у Світовому Лісі. Вони вірять, що якщо об’єднати його з рештою — сувої перестануть бути інструментами добра. А стануть — інструментами сили. Не очищення, а поглинання. Не для порятунку — для переродження.

—

 Локація: Об’єднане Королівство — замок

Паралельно, герої не сиділи склавши руки.

— Призматичні клинки… — прошепотіла Беатрис, гортаючи древню книгу, — створені з енергії самих стихій. Вони можуть… ні, повинні повертати сфери!

Тера, підтримуючи чашку з трав’яним чаєм, підняла брову:

— А якщо ми не встигнемо?

Зуї встала з тіні — в очах пульсував блиск дощу:

— Тоді не залишиться кого рятувати.

У цьому розділі команда починає пошук усіх призматичних клинків, бо вони

— єдиний спосіб повернути сфери добра. Вони ще не знають, що перший вже у

Зейна. І що один із клинків був загублений у світі Ілюзії ще тисячі років тому… —

  Усе набирає обертів. Темрява рухається. Але й світ прокидається — з клинками, сувоями й надією.

 Розділ 5 — Сувій Світового Лісу

(Ліс прадавніх, перше зіткнення, викрадення сувою)

⸻

  Локація: Світовий Ліс

Де дерева шепочуть стародавніми мовами, а саме повітря дихає мудрістю та страхом. Герої — Беатрис, Тера, Зуї, Зейн і Стівен — вперше входять у межі лісу, що ніколи не належав ані світлу, ані темряві.

— Ліс живий… — прошепотів Зейн, скануючи простір.

— Він бачить усе, — додала Зуї. — І нічого не пробачає.

  Тут схований перший Сувій Творців — Сувій Природи. Але знайти його — не просто. Він захищений бар’єрами із самого лісу: зміщення простору, ілюзії, шепоти, що вводять в оману. Сенді, мов крізь відголос часу, передала їм координати, але не попередила про головне:

Ліс сам вирішує, кого впустити… і кого вигнати.

— Я чую його… — Тера затискає скроні. — Ліс питає, чи ми гідні.

— Ми не маємо часу на церемонії, — кидає Беатрис і робить крок уперед.

І саме в цю мить…

⸻

 Засідка. Дріксі й Нокт.

— Ну ось і ми, — шипить Дріксі, вилітаючи з-поміж гілляччя у формі напів-рою.

— Ідеальний день для прогулянки, правда?

Нокт тримається осторонь. Його очі чорні як провалля — він уже активував тіньову фазу, у якій його тіло наполовину не має форми.

— Ви не отримаєте сувій, — каже Зуї, здіймаючи вологість у повітрі. — Не цього разу.

— А як щодо цього разу? — Дріксі кидається в атаку. Її шатерспіни пронизують дерево, розсікають кору. Вона відволікає.

А тим часом — Нокт просочується крізь землю.

—

  Битва коротка, але хаотична.

Зейн намагається активувати свій призматичний клинок, але тіні Нокта нейтралізують лід.

Тера викликає вибух хаосу, спалюючи частину гілля, але Дріксі вже зникає. Стівен майже дістається до локації сувою… але запізно.

—

Сувій зникає. Викрадений.

На місці, де ще хвилину тому пульсувала енергія Природи, залишаються лише… уламки кори та гудіння в повітрі.

— Вони забрали його… — прошепотіла Зуї. — Ми програли перший етап.

— Але це лише початок, — каже Беатрис. Її голос твердий, але очі темніють. Вона відчуває, що Дріксі грає у свою гру. І в цій грі сувої — лише ключ.

 Розділ 6: Повернення до замку

 Локація: Об’єднане Королівство, замок

Коли герої повернулися з лісу — не з перемогою, а з порожніми руками, — на стінах замку повисла тиша. Така, яку не змінює ні вітер, ні слова. Кожен розумів:

вони не просто програли — вони відстали.

  Зал нарад

— Сувій у Дріксі й Нокта… — Беатрис спирається на стіл. — Вони не просто мислять агресивно. Вони — випереджають.

Тера ходить залом, не в змозі всидіти на місці.