Розділ 13. Особливий дар

ОСОБЛИВИЙ ДАР

«Кожна людина на землі, чим би вона не займалася, грає головну роль в історії світу. І зазвичай навіть не знає про це».

Пауло Коельо «Алхімік».

З-за хмар виглядало холодне зимове сонце… Марта дивилася на його сліпучі промені, що заглядали в аудиторію, де сиділи студенти й слухали професорку Юлію. Всі були дещо спантеличені, неначебто у їхньому житті щось сталося… хоча, якоюсь мірою так і було.

– Я розумію, як ви зараз почуваєтеся, – професорка підвищила тон голосу, відірвавши усіх від глибоких роздумів. – Але прошу послухати уважно. Я поясню вам те, що з вами відбулося.

Ця фраза миттєво повернула увагу студентів до слів викладачки. Марта зрозуміла, що не з нею одною щось відбувається…

Було таке відчуття, ніби всередині неї щось оселилося. Щось нове, інше… Хоча, здавалося, що воно завжди там було, але довго-довго спало, а тепер прокинулося… Прокинулося, здобуло свободу. І тепер виривалося з грудей.

Так, це відчуття описати важко, але воно було. Марта почувала себе так десь від Нового року. Звісно, нікому не розповідала, інакше було б дуже важко це пояснити…

– Діти, – лагідно мовила професорка Юлія, – з того моменту, як ви вступили до Коледжу, у вас розпочалося нове життя. Хоча, ви самі це не одразу зрозуміли. З того моменту ви стали частиною нашої великої родини… Ми не такі, як інші. В нас те, що відрізняє нас від усіх. Але про це трохи згодом. Зараз я маю вам розповісти про одну таку організацію, як ЦДГМ. Розшифровується, як Центр досліджень головного мозку. Він діє вже досить давно, трохи більше, ніж двісті років тому у Японії. Це таємна організація. Раніше вона називалася просто Центром досліджень, де наука набагато випередила тогочасні наукові дослідження. Люди з цієї організації не хотіли всім розповідати про свої відкриття, адже вони могли бути дуже небезпечними… А за неправильного використання можливе навіть знищення цілої планети. А в нашому світі вистачає дурних…

Марта посміхнулася. Й справді, якщо винаходи несли таку загрозу, то не варто було їх розголошувати…

– У ЦД наука розвивалася швидше, ніж довкола, – продовжувала жінка. – Згодом дослідження більше заглибилися в дослідження таємниць людського мозку, відповідно, організацію трохи перейменували. Організація стала поширюватися на інші країни, як Англію, США, Китай… Згодом, штаби почали з’являтися ще в багатьох країнах світу. Завданням учених стало дослідження головного мозку людини. Провівши багато дослідів, стало зрозуміло, що ми не використовуємо всі свої вміння на повну силу, користуємося своїми можливостями поверхнево. Адже скільки речей ми могли б робити, чого нам не дозволяє власна ж лінь! Згодом учені стали шукати способи розвинення мозку. Так виникли спеціально розроблені вправи, програма семирічного поступового навчання, щоб розвинути мозок до наразі можливого рівня. Так і почали виникати Коледжі та Університети в різних країнах. Незабаром, такий з’явився й в Україні, разом з українським відділенням ЦДГМ. Великим фінансистом цієї справи став добре вам відомий Містер Панда. Також ми маємо гарний кошт з головного штабу.

Професорка Юлія зробила паузу, даючи студентам переварити всю цю інформацію.

– Тепер ближче до справи. Ви пройшли половину першого курсу навчання, що вже дає перші результати. Ваш мозок тепер більш розвинений, вітаю! – професорка посміхнулася. – А разом із цим відкрилися певні ваші здібності. Перші здібності, до яких ви найбільше схильні за природою. Основна здібність, або ж скорочено – ОЗ.

В Марти шалено закалатало серце. Так ось, що означала та загадкова абревіатура!

– Ви можете увімкнути ваші браслети й подивитися, як називається ваша ОЗ. Тільки не лякайтеся – назва наукова й може бути вам дещо незрозумілою. І відсьогодні в п’ятницю у вас з’являється перша пара – профільний предмет, який ви відвідуватимете, відповідно, за своєю ОЗ. Детальніше інформацію про цей предмет, свій профіль та свою ОЗ ви отримаєте сьогодні на особисту електронну скриньку.

Марта глянула на свій браслет. Раніше біля «ОЗ» стояло три знаки питання. Тепер там було два слова: «хлорокінез, яснобачення». Звісно, одразу з цих двох слів зрозумілішим усе не стає.

– А не могли б ви нам пояснити, що саме може являти собою ця ОЗ? – запитав Ратмир.

– До цієї здібності ви маєте нахил від природи, – мовила професорка. – В кожного вона особлива, і поки що єдина. ОЗ має дещо… хм… фантастичний характер. Тобто, такі здібності вам могли зустрічатися у фільмах чи книгах, тому можуть бути вам добре відомими. Ще є запитання?

Марта підняла руку.

– Так, – мовила вона. – Ви сказали, що здібність одна, але в мене на браслеті висвічується дві…

Професорка Юлія здивовано підняла брови.

– Які? – вона підійшла до Марти.

Дівчина увімкнула браслет, давши поглянути на нього.

– Дивовижно… – пробурмотіла Юлія. – Зайдеш сьогодні до пані Галини.

Звісно, Марта нічого не зрозуміла, але доведеться таки зайти до пані Галини, щоб щось все ж таки зрозуміти.