Розділ 25. Сон

СОН

«Жодна людина не заслуговує твоїх сліз, а ті, хто заслуговують, не змусять тебе плакати».

Габріель Гарсія Маркес

– Ось ці два знаки, – сяйливі нитки під контролем Марти спліталися у дивовижні символи – сонце та дві краплі, віддзеркалення одна одної, – Створюють ду-уже цікаву комбінацію. Сонце, або ж палаюча зоря, означає світло, джерело потужної енергії… тобто, мою стихію. Краплі у свою чергу є символом свідомості людини, а також – її цілковитий контроль, усвідомлення своєї сутності, поєднання душі та розуму. У сполученні знаки чудово підходять для того, щоб я могла контролювати себе, знаходячись у стані Найвищого рівня.

– Ти уже пробувала? – одразу ж поцікавилася пані Галина.

– Так, – Марта трохи зіщулилася, картаючи себе, що повелася трохи необережно. – Але поруч була Лора, тож вона про всяк випадок могла…

– А про всяк випадок не могла, – суворо перебила жінка. – Марто, давай наступного разу такі експерименти проводитимемо разом?

Дівчина кивнула і продовжила. Під її рухами стрічки світла спліталися у візерунки, а саме, у два давні знаки – сонце та свідомість. Якщо активувати знаки й накласти на себе, подібно печаті, то Марта зможе увійти у Найвищий рівень та свідомо себе контролювати. Це було виходом, якого так довго вона чекала…

Був лютий місяць. Експедиції на острів було офіційно завершено і тепер відбувалася обробка даних. Дослідникам треба було писати звіт по проведеній роботі, а Макс ще й працював над курсовою роботою… Нещодавно відгриміли щомісячні екзамени, почався новий місяць лютий, тому Марта могла спокійно зосередитися над роботою. Але крім цього вона весь час досліджувала знаки, а ось, нещодавно, знайшла чудовий спосіб поєднання знаків та приведення їх у дію.

Після Нового року Марта та пані Галина їздили у Раду, де юна ясновидиця розповіла усім про знаки та спосіб їхнього застосування. До того часу вона ще визначила, що за допомогою світла можна просто так креслити знаки в повітрі (без створеного до цього символу) і приводити їх у дію. Домінік передав у ЦДГМ наказ, щоб дослідники більше зосередилися на вивченні знаків древніх обдарованих, спробували відшукати їхні минулі застосування та значення у культурі. Можливо, вони використовувалися не лише як попередження, а й справді мали якесь практичне застосування… Наприклад, той же самий захист, блоки, пастки тощо.

– Що ж, спробуй увійти у стан Найвищого рівня, – мовила пані Галина, коли Марта закінчила у повітрі креслити руни.

– Я застосовуватиму дзвін, – кивнула Марта.

Вона перемістила сяйливі знаки до себе, наклавши «свідомість» на середину лоба, а «сонце» – на груди. Щось підказувало їй, що вона має зробити саме так.

Перед очима неначе щось спалахнуло, сяйливі знаки увібралися в неї, неначе вода в губку. Пані Галина побачила, як у Марти стали підсвічуватися повіки блідо-жовтим сяйвом. А сама дівчина окутала свої долоні дрібним дзвоном – мерехтливими світлячками. Одна мить – і вона в руці тримала яблуко. Марта посміхнулася.

– Чому саме яблуко? – здивовано вигнула брови пані Галина.

– Тому, що я їх люблю, – гмикнула Марта, кладучи яблуко на стіл. – Можна й щось інше…

Раз – і в неї в руці вигулькнув ніж, оздоблений красивими камінцями. Мабуть, більш декоративний, аніж практичний.

– Але ці предмети потім зникнуть, коли у мене вичерпається енергія, – мовила Марта. – Або поки я сама їх не знищу, – і з цими словами ніж розсипався на мерехтливий пил.

– Такий цікавий прийом, – захоплено вимовила пані Галина. – А якщо з’їсти це яблуко, смак відчуєш?

– По ідеї, так. Коли я таким чином зробила собі каву, то дуже добре відчула її смак. Мабуть, просто потім ситим не будеш від такої їжі. Але можна створювати предмети на певний час… наприклад, ручку, коли забула. Дуже зручно.

– Не думаю, що Найвищий рівень був призначений для цього, – зітхнула пані Галина. – Але… погоджуюся, це зручно.

Марта перед цим також застосовувала кілька знаків. Наприклад, колесо зі спицями та ланцюгами, який значив фортуну. Тоді у неї справді цілий день був успішним. Навіть на мистецтві з тим есе пощастило, а пані Аліса ще й на спеціалізації похвалила… треба буде застосовувати цей знак під час екзаменів.

А ось октаграма, яка мала б створити захист, виявилася з надто непередбачуваним ефектом. Коли Лілі кинула в Марту олівець, то знак не просто захистив її, а просто спопелив той клятий олівчик, розвіявши ледь видимий пил у повітрі… Марта попросила більше нікого її не торкатися (ще, не дай Боже, руку спопелить!), доки вона не скасувала дію руни. Але й після цього до неї не надто насмілювалися наближатися, хто знає, чи справді вона зняла руну…

Але тепер Марта точно знала, що знаку октаграми варто стерегтися.

– До речі, ти там закінчила роботу над своїм звітом? – поцікавилася пані Галина, яка взагалі весь час цікавилася роботою дослідницького центру. – Я чула, що на наступний рік там планують один масштабний проєкт…

– Я не знала, – щиро здивувалася Марта. – А звіт у мене ще у процесі. Що ж за масштабний проєкт, про який ви чули?

– Домінік передав усім центрам нове завдання – розвідувати усе про ці знаки. Нашому центру у тому числі. А також, скажу по-секрету, наступного року наш Університет відвідає Академію у Франції, яка розташована в одній із тих споруд, що збереглися з часів древніх обдарованих. Отже, там є багато цих знаків, а тому більшість наших учнів, що працюють у дослідницькому центрі, отримають завдання…