ІЗ КНИГИ «СВІТЛО»…
«Світ ділиться на два класи — одні вірують в неймовірне, інші роблять неможливе».
Оскар Уайльд
Книгу «Світло» Марта читала не всю підряд, вибирала окремі розділи, що їй були цікавими. Спочатку вона вивчила перші параграфи з частини про світлові прийоми, Марта все літо тренувалася керувати цією стихією. Та на жаль, їй не легко давалося опанувати прийоми, адже вона фактично мала Середній рівень. А активувати Найвищий за власним бажанням досі не вдавалося, хоч як Марта не намагалася пригадати, як вона це зробила під час сутички з Джесікою.
У частині, де розповідалося про яснобачення, також було чимало цікавих тем. Марта багато з них прочитала і дізналася купу цікавої інформації, про яку раніше навіть не здогадувалася! Пані Галина особливо нічого не розповідала про різні розділи яснобачення, говорила лиш те, що стосувалося теми. До цього Марта опанувала концентрацію та могла вільно входити у стан передбачення, також могла непогано передбачати найближчі події, конкретно з чимось пов’язані, а ще наслідки певних подій.
Та окрім цих розділів, у яснобаченні виявилося ще багато цікавіших і складніших тем. Наприклад, визначення точного майбутнього, у якого майже немає варіацій. Марта здогадувалася, що саме цю тему їй потрібно буде вивчити зовсім скоро, адже вона і знадобиться в експедиціях на острів. Тому дівчина з радістю проковтнула цей параграф.
«Точне майбутнє – це те, яке фактично не має варіацій. Та попри це, передбачення для нього зробити досить важко, адже це вимагає неймовірної концентрації.
Передбачення точного майбутнього згодиться у тих випадків, коли наперед усе вже вирішено, та ми цього не знаємо. Як би краще пояснити… для прикладу, є коробка, у якій точно щось є. Але що – ми не знаємо. Та це «щось» там точно є, воно одне, конкретне і не залежить від ситуації, тобто, не зміниться. Ми просто не знаємо, що це. Якщо там лежить яблуко, то ясновидець може передбачити це, але що б не сталося, там не з’явиться груша. Суть полягає в тому, щоб зазирнути в майбутнє і назвати той факт, що на теперішній час невідомий» (із книги «Світло»).
Та це не найцікавіше з усього, що прочитала Марта. Цілих три параграфи були присвячення Долі людини та її передбаченню. Ця тема виявилася надзвичайно цікавою, хоча Марта мало що змогла зрозуміти… Вона вирішила, що коли ще більше поглибить свої знання з яснобачення, що заново перечитає і спробує розібратися.
«Врешті-решт, доля людини – не така й проста штука… Саме тому я посвятив цій темі цілих три параграфи. Почну із того, що в кожного в житті є якісь ключові моменти – так звані, доленосні вузли.
Уявіть собі плетиво – воно має безліч ниток, вони усі між собою з’єднані. Ти йдеш по одній із таких ниток, натрапляєш на вузол, від якого розходяться ще багато «стежинок», обираєш одну, йдеш по ній, а тоді знову натрапляєш на розгалуження…
У нашій Долі є приблизно такі ж розгалуження – від них багато чого залежить у нашому майбутньому. Якщо змінити який-небуть момент у такому вузлі, то це може значно вплинути на подальшу Долю. Тому у передбаченні майбутнього людини важливим моментом є вміння нащупувати ці ключові вузли, бачити розвиток подій у них, а також наслідки…» (із книги «Світло»)
Там ще багато чого розповідалося, та здебільшого усе було заплутаним. Особливо, для Марти.
Також для дівчини було цікавим те, що усі шляхи людей якимось чином перетинаються. Звісно, вона про це й так знала, але в третьому параграфі про Долю йшлося саме про це – зв’язки. Виявилося, що те, які зв’язки з іншими фігурами має людина у житті, також впливає на її майбутнє. Адже гарний друг може вплинути на важливе рішення, ворог вивести із рівноваги, сколихнути впевненість у своїх діях…
Загалом, багато чого цікавого і заплутаного. А наступні параграфи виявилися ще дивнішими – ймовірності, віщі сни… а також теорія про дивовижні нитки, що складають четвертий вимір – простір та час.
«Уяви собі, що ти можеш побачити, як рухається кожна найменша частинка Всесвіту. А тоді – зрозуміти їхній рух і навіть передбачити його… Дивовижне відчуття, правда?
Передбачити усе, що відбудеться надалі у всьому світі – просто неймовірно… чи все ж, можливо? Чи доводилося вам чути колись про Демона Лапласа, що здатний у будь-який момент сприйняти положення кожної частинки Всесвіту, а потім передбачити її майбутнє і дізнатися її минуле?
Якщо зрозуміти, як влаштований четвертий вимір, якщо зрозуміти, як рухається час і як влаштований простір…» (із книги «Світло»)
На цьому Марта вирішила, що з неї досить. І так від спеки голова закипала… Тож надалі вона вирішила лише користуватися книгою для вивчення нових прийомів світла. А з теорією розбереться пізніше.
***
Не встигла Марта й опам’ятатися, як почалося навчання. Спершу вона ледве знову не пішла наліво, у будівлю Коледжу, але потім опам’яталася і завернула у потрібну сторону. Перед цим їм вже зробили невеличку екскурсію, показавши усі потрібні аудиторії.
І Марта аж ніяк не могла звикнути до цієї великої території, порівняно з тією частиною, що займав Коледж!
– Тут би не заблудитися в перші дні, – бурмотіла Лілі.
На щастя, усі п’ятеро на початку навчального року були в групі «А», тож потрібні аудиторії шукали гуртом. Їм дивом навіть вдалося не запізнитися на перший урок спеціалізації, який вела сувора пані Аліса. До речі, підручник цього року був більшим, ніж попередні, і Марта вже не могла приховати цікавості, що ж такого буде цього року. Макс пригадував, що на третьому курсі з’являться якісь цікавенькі завдання…