Розділ 6. Світло

СВІТЛО

«Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли видно. Воно світить у темряві».

Еріх Марія Ремарк

Марта перевертала все, що лежало в неї на столі, намагаючись знайти зарядний пристрій від телефону. Підручники перелітали на ліжко, всяка канцелярія розгрібалася на боки, падаючи зі столу… А зарядного пристрою не було. Марта перерила всі шухлядки і тепер порпалася в тумбі.

– Вона мала бути десь тут… – бурмотіла Марта собі під носа.

– От якби ти тримала свій стіл у порядку, – повчально мовила Лора, – і  клала усе на свої місця…

– Ой, помовч, – огризнулася Марта, заглиблена в пошуки зарядки.

Раптово їй на очі кинулася товста книга у старій обкладинці… Книга! Марта вражено ахнула, вхопивши її в руки.

– Боже, я ж так її й не прочитала! – вигукнула дівчина, сідаючи на ліжко з книгою в руках.

– Ей, а порядок навести? – обурилася Лора, дивлячись на той бардак, що наробила Марта у пошуках зарядки.

– Пізніше, – відмахнулася та й зручно вмостилася на ліжечку.

Нарешті з’явилася вільна хвилинка розглянути цю книгу. Був кінець грудня, початок зимових канікул… Марта на три дні збиралася з’їздити додому, а тоді – подорож до Лондону. Звісно, батьки були в курсі її «наукової поїздки до Лондона».. Але після своєї подорожі, Марта збиралася ще повернутися додому й провести залишок канікул з рідними.

Марта відкрила книгу з трепетом у серці, неначе зараз перед нею розкриється якась таємниця… хай там як, але цю книгу написав невідомий та загадковий прадідусь Лори – Аксьоненко Григорій Дмитрович. Та й книга мала не менш таємничу назву – «Світло»… Лора казала, що це якось пов’язане з яснобаченням. Цікаво, а може в цього Григорія Дмитровича є ще кілька книг для інших ОЗ? Ну, наприклад, по їхній класифікації… Пані Галина, здається, згадувала про якісь такі книги.

Так, досить мучити себе інтригами. Легше просто відкрити книгу й усе прочитати…

Марта розгорнула її, тамуючи шалену цікавість. Книга починалася з таких слів:

«Це моя дев’ята книга досліджень особливих здібностей обдарованих. Вона присвячена особливому дарові, що має набагато більше загадок, ніж ми можемо собі уявити, тож вартий того, щоб виокремити його в окрему книгу поряд з іншими підкласами ОЗ. Мова йде про яснобачення, або ж, як його можна назвати інакше – світло».

Мартин вираз змінювався з кожним наступним прочитаним реченням. Дев’ята книга? Набагато більше загадок? Інші підкласи? Світло? Марта здригнулася – про що взагалі мова йде? Ні, ну звісно, можна хоч трохи щось зрозуміти, але… це явно не перша частина. Можливо, якби вона мала попередні, то зрозуміла б трохи більше…

До речі…

– Лоро, – звернулася Марта до подруги. – А в тебе там більше не було інших книг? Ну, розумієш, схожих на цю…

Хвилину Лора врубалася, про що йде мова, а тоді підсіла до подруги.

– Знаєш, в мене самої виникло таке питання, коли я розгорнула її. Я питала в бабусі, але та нічого більше не знайшла. Я, звісно, збираюся ще на зимових канікулах ще пошукати, але не думаю, що…

– Ти читала цю книгу?

– Так, а що? Звісно ж, мені цікаво було! Щоправда, я мало чого там зрозуміла… Сподіваюся, ти зрозумієш більше.

Марта лише скептично усміхнулася – це навряд. Але спробувати можна.

«Яснобачення – таємничий дар, – йшлося далі в книзі, – який виявляється всього в однієї на мільярд осіб. І як вам відомо (сподіваюсь), він розвивається незалежно від основної ОЗ. Саме такі відомості надає офіційне джерело ЦДГМ. Але чи справді це так? І чому саме так? Чи не замислювалися ви над такими питаннями?.. Якщо ні, то обов’язково варто замислитися. Але про це я розповім трохи згодом. Зараз про основне.

Світло надає унікальний дар – яснобачення. Робити передбачення й дізнаватися майбутнє. Через це ясновидці стають об’єктом неприязні деяких Вищих… Та яснобачення – не основна здібність.

До цих людей, яких існує всього семеро на світі, прихильне саме сяйво. У тих обдарованих, у яких виявили дар до яснобачення, пробудиться деяка фантастична стихія – світло. Це щось схоже на вогонь, але не гаряче… Неначе блискавка, але й заряду не має. Мов енергія, але не така… Загалом, це просто світло. Надпотужна енергія Всесвіту, якою керувати зможуть лише сильні волею та духом люди.

Тепер зрозуміло, чому саме яснобачення стає чудовим доповненням до цього? Адже лише люди із сильною силою волі можуть зробити правильне передбачення та якось вплинути на наше майбутнє. Адже яснобачення – це не просто бачення майбутнього. Це одна із тисячі найімовірнішого розвитку подій, якому ясновидець підсвідомо буде сприяти. Саме своєю силою волі він змушує статися саме те, що він передбачив, хоче він того чи ні. Але з досвідом можна навчитися обирати таке майбутнє, яке тобі більш до вподоби. Та цьому навчитися дуже важко. За всю відому мені історію обдарованих була лише одна особа, якій вдавалося це робити.

Але більш детально про яснобачення в наступному розділі. Наразі це лише вступ, тобто, основне із основного. Те, на чому все закладено, так би мовити, підґрунтя.