12

Дженна уривком хапнула повітря, остовпівши, коли усвідомила, що бачить перед собою. Її долоня сама по собі зісковзнула вниз, а обличчя витягнулося, перетворюючись у чистий подив.

Молода світловолоса дівчина, тримаючи біля вуха телефон, стояла поряд зі стелажем і намагалася розглядати фігурки, поки високий темноволосий чоловік наполегливо відволікав її, прокладаючи доріжку поцілунків по її оголеному плечу.

В цей момент дівчина розвернула обличчя і подивилася на Дженну.

І у Дженни перехопило подих. Тому що вона одразу впізнала її. Дівчина, в яку Алан був безнадійно закоханий. Повітря застрягло в її грудях, а серце стривожено заколотилось неминучістю зустрічі. Вживу Сандра виглядала ще краще, ніж на фотографії. 

- Ой, привіт! - дружелюбно і трохи зніяковіло вигукнула дівчина.

Вона швидко скинула виклик і відштовхнула чоловіка, поправляючи спущену бретельку сукні та посилаючи йому вбивчий погляд. У відповідь на його обличчі з'явилася широка самовдоволена посмішка.

- Вибач, ми не почули тебе, - трохи винувато вимовила дівчина, звертаючись до Дженни. Її щоки трохи порожевіли, а дихання здавалося плутаним і важким.

Вона поставила телефон на стелаж і розвернулася всім корпусом, вийшовши на кілька кроків.

- Ти, мабуть, Дженна? - спитала вона, посміхнувшись.

- Так, - Дженна прочистила горло і теж ступила вперед, з подивом виявивши, що її голос захрип.

- Я Сандра, а це мій чоловік Ден, - блондинка притягла до себе за руку чоловіка, і Дженна підняла на нього погляд.

- Привіт, - сказала вона, на що він тільки коротко кивнув, позначаючи своє вітання. Його очі були наповнені якоюсь дивною проникливістю, яку Дженна не могла зрозуміти, поки він дивився на неї. Вона помітила його віддалену схожість з Аланом, але швидше, в загальному. Обидва темноволосі та високі, але в цього чоловіка очі теплого карого відтінку, риси обличчя трохи м'якші, а плечі вужчі. Стильний костюм підкреслював підтягнуту постать та аристократичну зовнішність. На лівій щоці він мав шрам.

- Алан розповідав про тебе, - несподівано промовила дівчина. Її блакитні очі пройшлися по Дженні зверху вниз, повернувшись назад, але на свій подив, Дженна не побачила в них негативу.

- Тепер зрозуміло, чому він вибрав саме тебе, - Сандра тямуще посміхнулася, а Дженна спантеличено моргнула, все ще відчуваючи себе рибою на суші.

Алан розповідав про неї? Що саме й кому? Сандрі? Її чоловіку? Або обом?

Дженна сотні разів уявляла, як Сандра тішить своє его коханням Алана, але зараз всі ці уявлення розлетілися в порох. Ця дівчина не виглядала стервом. Її обличчя було надто вродливим й добрим, а блакитні очі дружелюбно закликали до себе. Біляве хвилясте волосся струменіло по її плечах і вишукане плаття ніжно-фіолетового відтінку надавало їй невинності, акуратно підкреслюючи злегка округлий живіт. Вона вагітна, зрозуміла Дженна.

В повітрі раптом пролунав стук дверей і брязкіт ключів, за якими послідували розмірені кроки сюди.

- Алане, де тебе чорти носять? - промовив чоловік, якого Сандра представила Деном, щойно кроки обірвалися. Дженна виявила, що в нього дуже приємний чоловічий голос. Тільки трохи м'якший, ніж у Алана.

- Я ж казав, що від'їду на півгодини, - по її спині пробігли мурашки від глибокого голосу, що прозвучав позаду. Вслід відбулося ще одне коротке пересування і Алан зупинився поряд з нею.

- А ви, я дивлюся, часу не марнуєте? - глузливо промовив він. - Ви що влаштували мені по телефону? Так ще й у моїй спальні... Вона призначена точно не для вас, - Алан хмикнув і Дженна витягнулася, відчувши його руку на своєму попереку.

– Ви вже познайомились, як я бачу? - його тон трохи знизився, даючи зрозуміти, що він звертається до Дженни.

- Так, - просипіла вона, і наступної миті його долоня владно затяглася навколо її талії, різко притягнувши до себе.

Дженна охнула, але не заперечила, відчувши, як на її маківку опускається м'який поцілунок. Алан засунув іншу руку в кишеню штанів і ще двічі поцілував її. По шкірі пробігло хвилювання і вона крадькома кинула погляд на Сандру, щоб побачити її реакцію. Очі білявки були сповнені кохання, але ці почуття спрямовувались явно не Алану. Чомусь його обійми в цю ж мить заспокоїли і дозволили їй відчути себе впевненіше. Начебто вона опинилася в коконі, що захищає від всієї безконтрольності ситуації.

- Годі тобі, Алане, ти ж знаєш Дена, - зі смішком відмахнулась Сандра. - Як щодо спільної вечері? - раптом запропонувала вона. – Ми пригощаємо.

Очі, звернені до Дженни, дали їй зрозуміти, що блондинка запитує саме її. Дженна забарилася і підняла обличчя, надіславши Алану абсолютно безпорадний погляд. Він пересунув очі по її виразу, ніби зчитував реакцію, після чого ледь помітно кивнув і ніжно поцілував її у скроню, заспокійливо потираючи долонею поперек.

- Вибачте, друзі, але іншим разом, - ввічливо відмовився Алан, дозволяючи їй з полегшенням перевести подих.

- Шкода, - у голосі блондинки промайнув щирий жаль. - Я сподівалася познайомитися з Дженною ближче. Дуже приємно нарешті побачити ту, яка змогла підкорити серце Алана, - останню репліку вона адресувала Дженні, загадково усміхнувшись, а її чоловік закотив на це очі.

- Так і скажи, що просто набиваєшся до Дженни у подруги.

- Ден! - обурилася вона, збентежено штовхнувши його в бік. Вона мило почервоніла, а він засміявся і притягнув її до себе за талію, і тепер вже настала черга Сандри закотити очі.

- Ти невиправний, - вона похитала головою і потяглася до його краватки, любовно поправляючи вузол і продовжуючи: - Тоді ми ще встигнемо заїхати сьогодні до дитячого магазину, я тут пригледіла на шляху один. Та й мені не завадить більше попрактикуватися у водінні.

Ден змучено простогнав.

- Гадки не маю, як тобі вдалося вмовити мене поїхати твоєю машиною. Та ще й пустити тебе за кермо? Боже, де були мої мізки?

- Ймовірно, там же, де і завжди, коли я тебе цілую, - вона невинно посміхнулася йому і коротко поцілувала. Його кадик сіпнувся, а очі жадібно потемніли.