Розмова по душам

• Перестань- дівчина намагалась звільнитись від обіймів Вампіра, але сили були не рівними.
• Ні я хочу що б ти мені відповіла, і я доб’юсь цього….
• Що ти хочеш від мене почути?
• Хто для тебе важливіший я чи Андрій? Кого ти кохаєш?!
• Ти… я не знаю… я не можу поки відповісти на твоє запитання… але зараз мені більш подобає ця…
• Я знаю… ти ж кохаєш Андрія я правий?

Влад розумів дівчину ну як ніхто інший, дівчина розуміла що вона нічого не сховає від нього, і все що їй залишалось сказати йому правду, сказати те що вона почуває…

• Розумієш я сама не розумію хто мені подобається… але зараз я справді більш закохана в Андрія ніж в тебе…
• Я зрозумів тебе…- хватка вампіра стала слабшою, його очі стали таким ж чорними як і звичайно, але щось було не так він був холодним він був ніби чужий…  
• Ей… вибач що водила тебе за ніс..

Влад кинув погляд на дівчину, він ніби сказав їй не потрібно мене шкодувати… не потрібно давати мені надію…

• Нічого страшного серцю не розкажеш, а в мене його не має я щасливий за тебе… сподіваюсь в вас все буде добре.- на останніх словах Влад дивно посміхнувся ніби щось задумав, по кожі дівчини пройшов холодок.
• Ми можемо залишитись друзями ? я не хочу втратити такого гарного друга як ти….
• Вибач крихітко- він відійшов від дівчини, він кинув на неї холодний погляд, через хвилину він вискочив з вікна, дівчина підбігла до вікна, але Влада вже не було.
• Влад…- ім’я хлопця зірвалось з вуст дівчини, можливо вона дійсно зараз зробила помилку…. Але зараз це не важливо…

Дівчина закрила вікно, лягла на ліжко в її голові було багато сумнівів… щось гризло її можливо вона була стомлена. Через годину вона заснула, але їй почався снитись дивний сон…

• Де я!-

дівчина прокинулась в холодному жарі, вона важко дихала, після того як  вона почала оглядатись вона побачила вже знайому чорну кімнату..

• Що за чорт… я ніколи не попадала сюди поки спала, можливо стрес останніх подій сказався на контролі її сил…

Дівчина потягнулась до стіни, через хвилину вона тріснула, чорний дим заповнив всю кімнату, дівчина почала кашляти та задихатись, її легені почали горіти, хтось закрив її рот рукою… повернувши голову вона побачила… Зака ?

• Все добре заспокойся, цей вимір повністю залежить від твого самоконтролю, якщо ти не перестанеш то сама себе вб’єш.
• Я … ха… пос..тара..юс…

Дівчині було важко, але вона постаралась взяти самоконтроль в свої руки, вона жала кулон що був на її шиї, він був теплим, його тепло ніби то заворожував дівчину, вона стала заспокоюватись, дим розчинився так же швидко як і потрапив в кімнату.

- що це було ?- стривожено запитала дівчина.

- я сам не знаю, але знаю точно що нас об’єднують певні узи тому я відчув що ти в небезпеці, я телепортнувся до тебе а ти вже була тут, щось трапилось?- Зак сів до дівчини на землю.

- насправді так….

- ну і що ти вже утнула?- зак легко посміхнувся.

- я нічого, але… я заплуталась, мені подобаються два хлопці… ти ж про них знаєш?

- якщо ти про Андрія та Влада то так, зачекай ти хочеш сказати що заплуталась в тому хто тобі подобається?

- насправді так, але я подумала що ми з Андрієм гарна пара тому я думаю що ми з Владом по любому не зможемо бути разом…

- чому ти так вирішила?

- насправді якщо задуматися Влад вампір, тобто якщо подумати то я помру скоріше за нього, я принесу йому тільки біль та страждання я не хочу що б він страждав через мене….

- слухай я думаю що ти не права, тому що ти зараз робиш боляче вам всім, ти не рахуєшся з Владом зараз йому може бути дуже болісно, а Андрій думає що ти заставляєш бути себе з ним примусово, тому задумайся хто для тебе важливіший.

- я не планую відповідати тобі на це запитання, якщо я оберу когось одного то іншому буде все одно боляче, тому мені потрібно думати про них обох…

- ти не права ти повинна обрати себе, якщо ти не будеш щаслива то тоді ти не зробиш щасливим нікого, ні себе ні Андрія, ні Влада…. Тому будь ласка зроби щасливою себе..

- я так не можу, вибач я хочу щоб їм обом було комфортно, якщо я зараз розірву відносини з Владом тоді він не привязется до мене то тоді йому буде легше мене відпустити, йому буде легше забути…..

- Мір… а може ти запитаєш як краще для нього? Або ви підете на певний компроміс, якщо ви не будете говорити про ваші проблеми то це може стати справжньою проблемою, яка може виплисти в серйозні неприємності, або ти сильно опечешся, і будеш сама вина в своїй проблемі.

Тут вони почули звук розбивающогося скла на першому поверсі… невже хтось вдерся до Міри додому?