Для вампірів не складає проблем проникнути в будинок, тому сипте поріг сіллю…

• Невже хтось вдерся…
• Тебе лякає тільки це  ?

Дівчина поглянула на хлопця він стояв весь в крові, все було в крові.

• Бля….

Почулись кроки на верхній поверх. Дівчина поглянула на Акву..

• Ховайся…
• Бля…

Хлопця окутав темний дим та він зник, тут двері відкрились це був Влад.

• Чому ти не відповідала на телефоні дзвінки?
• Телефон розрядився- дівчина не розуміла чому Влад прийшов до неї.
• чому використала чорну кімнату?
• Так було зручніше дійти до дому.. чому ти сам прийшов, та чому ти не телепортувався?
• Я був вже близько тим паче я можу відкрити любі двері, навіть двері до твого серця.- Влад був дуже самовпевненим
• Ха ха дуже смішно- дівчина вирішила перевести все в шудку.
• Але я говорю серйозно- він трохи підійшов до неї

Дівчина зробила крок назад.

• Вибач, мені вже час…- Влад відійшов та розтворився в повітрі.

Через хвилину з’явився Аква.

• Фуф я думав що він вже ніколи не піде з віці…
• Ти молодець, я і подумати не могла що ти так довго протримаєшся.
• Окей я в душ..
• Зачекай.. а як же він?- дівчина подивилась на тіло кота.
• Ой я і забув…  якщо хочеш то можеш заключити контракт з залишками його душі.
• Який ще контракт?
• Поки будеш жити ти буде жити він, це те саме як ти дала ім’я коли я був в його тілі, дай йому ім’я та скажи що від сьогоднішнього дня ти його володарка.
• З сьогоднішнього дня я твоя володарка, а ім’я тобі Аква

Кіт ожив, він подивився на дівчину своїми блакитними очима, а на шиї його зявився голубий ошийник.  

• От і клас, до речі я Зак не забувай цього Мірабела.
• Дівчина почала впізнавати старого Зака, такого ж острого на язик, вона розуміла що зовсім скоро все буде як раніше.

Через десять хвилин Зак вийшов з душу, він став ще гарнішим.

• Слухай а в тебе є одяг?
• Ой а про це я якось не подумала….
• Блін… тоді давай зробимо поки так..

Тіло хлопця повністю окутала чорна пилина, через хвилину він був одягниний в чорне худі, та в світлі джинси.

• Ого так теж можна було…
•  коли ти мертвий,  то можеш багато чого дізнатись про потойбічні сили.
• Нічого собі, в всьому є свої плюси…
• Ха ха так, до речі де я можу спати?
• У мене вільна сусідня кімната, якщо ти бажаєш то можеш спати там.
• Слухай я перейдусь в твою школу, на вигляд тілу сімнадцять, тому я буз проблем можу піти вчитись, я візьму твою фамілію.
• До речі… можна сказати що ти мій троюрідний брат.. тому ти прийшов до мене жити
• Так я це і хотів, ну окей я іду в свою нову кімнату.

Він вийшов, кіт зіскочив на землю та почав тертись біля ніг дівчини.

• Ох як все заплутано, кожного дня щось нове, чим далі тим більше мені страшно що за силою я володію..

Дівчина лягла на ліжко та заснула, прокинулась вона від злощасного будильнику, вона прокинулась одяглась в форму, спустившись на перший поверх вона побачила неймовірно гарний сніданок, та Зака який був одягнений в форму.

• Звідки в тебе форма моєї школи ?
• Поки ти пішла спати я подав заявку на навчання, її розглянули та сказали приступити з завтрашнього дня на навчання, перенести з собою документи, мені довилось швидко йти до одного мого знайомого щоби він мені їх підробив, але він мене не знає, тому я трохи його по шантажував і вуаля в мене всі документи на руках, то ж завтра я йду в школу юху.
• І як я тепер можу тебе називати ?
• Мелай Зак Михайлович
• Пх приємно познайомитись, Мелай Мірабіла Мартівна
• Міртівна?- здивовано перепитав Зак
• Так мого тата звали Март, досить незвичне ім’я навіть для моєї сім’ї.
• Тобто в твоїй сім’ї прийнято називати дітей незвичними іменами.
• Ні у нас прийнято давати ім’я з сенсом, для кожної дитини потрібно знайти щось унікальне особливе, тому для мене це дуже важливо.
• Ого… до речі я сьогодні після школи піду на могилу сестри.. та матері, тому можеш піти додому з с кимось з своїх кавалерів.
• Гаразд.. без проблем, це все ти приготував ?- дівчина подивилась на стіл повний їжі.
• А ти бачиш тут ще когось ?- він сів за стіл.