Боги Олімпу вважалися безсмертними, хоча могли бути поранені і навіть вбиті.

• Ей Андрій- дівчина взяла Андрія за руку.
• Що сталось?- здивовано запитав Андрій
• Я дуже рада що ти у мене є.

Дівчина обійняла Андрія, кулон засвітився, тіні розтворились в повітрі.

• Дякую що показав мені таке гарне місце, ти знаєш в українських легендах зорепади часто пов’язували з душами померлих, які спускаються на землю, щоб відвідати своїх рідних. Можливо десь там зараз і мої рідні, прийшли подивитись на мене та на мого коханого.
• Давай загадаємо бажання?- Андрій взяв за руку дівчину.
• Давай..

Вони закрили очі, привичка Андрія брати дівчину за руку зводила її з розуму, його гарячі руки завжди ніби прив’язували її до нього, вона подумала

• От би я назавжди була з Андрієм…- вона відчула холод від кулону – що за..
• Я загадав- посміхнувся Андрій
• І що ти загадав  ?- запитала дівчина
• Ей ти ж знаєш не можна розповідати свої бажання тому що вони не виконаються.
• Ну блін…
• Скажи що загадала ти ?- він лагідно провів по щоці дівчини.
• Хах я перша запитала, тому не скажу.
• А якщо я скажу?- наївно запитав хлопець
• Навіть так я не скажу, я дуже сильно хочу що б ще бажання збулось.
• Тоді я своє збережу доки не збудитися, або з собою в могилу..
• Не говори таку дурню- дівчина напружилась.
• А що ти думаєш що ми будемо вжити вічно? Я кохаю тебе, і буду завжди про це тобі казати, щоби ти це знала тому що якщо щось станиця…
• Зі мною нічого не станиця.- посміхнулась дівчина
• Ти що безсмертна ?- хлопець видав тихий смішок
• А якщо так? Якщо я не людина а дикий монстер, який живе вічно…
• Тоді я буду щасливий, що моя кохана дівчина буде завжди жити, завжди буде ходити по цій землі по якій ходив я, дихати цим повітрям яким дихаю я, дивитися на світ на який дивився я.. знаєш я хочу щоб ти справді була безсмертною то ти кохала, так сильно кохала як кохаю тебе я, що б ти знайшла собі людину яка б цінувала тебе так сильно як це роблю я..
• Андрій якщо б я була монстром, то я б зробила тебе таким же, але ти б став одним з Архангелів..
• Хаахха не говори дурню, я не настільки добра людина для того щоби взагалі потрапити в рай.
• Ти сама гарна та крута людина яку я коли небудь бачила.
• Я дуже сильно тебе люблю мій безсмертний монстер..

Андрій накинувся на Міру та почав лоскотати, вони впали на зелену траву, він продовжив її лоскотати, вони почали сміятись, вони лежали на траві. Дівчина подивилась на руку Андрія що лежала біля її голови, вона побачила татуювання, вона провила кінчиками пальців по його кожі.

• Ти не шкодуєш що набив це татуювання?- дівчина поглянула на Андрія своїми голубими очима.
• Я ж відповідав на це запитання.
• Я хочу почути знову.. скажи це знову..
• Я дуже кохаю тебе, і ніколи не пошкодую про це тату.
• Дякую що сказав це..
• Ти знаєш як я сильно я тебе люблю тому будь лазка більше не запитуй запитання на які і так ти знаєш відповідь..
• Запам’ятаю це.

Вони продовжували лежати на траві, але тут Андрій запитав у Міри..

• А ти віриш в аномалію ? віриш в богів, монстрів?
• Справді… так я вірю в паранормальні істоти а що ?
• Мені завжди здається що щось завжди за мною стежить…  постійно я відчуваю погляди з лісу, або відчуття що щось хоче мене вбити..
• Знаєш можливо в тебе параноя, можливо через стр..
• Це почалось вже давно, ще давніше за ситуацію з Машою…
• Андрій знаєш можливо варто сходити до церкві.. тоді можливо тобі полегшає..
• Так можливо ти права… піду завтра підеш зі мною?
• Можу піти після уроків…
• Тоді домовились.

Вони продовжили лежати на траві, дивлячись на красивий зорепад, в своїй голові Міра подумала от би ми назавжди залишились разом.. вони лежали так ще годину потім Андрій подивився на дівчину.

• Ну що пішли додому?
• Так пішли завтра рано вставати.

Вони дійшли до машини, та через тридцять хвилин вони були біля будинку дівчини.

• Я кохаю тебе.. дякую за це вечір- дівчина поцілувала Андрія в щоку.
•  Я теж тебе кохаю…

Дівчина вийшла з машини та пішла в будинок, Андрій теж направився додому, дівчина переодягалась, Аква повернувся в тіло, чим лице дівчини торкнулось подушки вона заснула. Прокинулась вона від мерського звуку будильнику. Він ніби хотів розізлити її.

• О господи як ти сильно мене злиш.