одне з самого головного в відносинах це підтримка.

• Маша в комі..
• Що ти сказав? – серце дівчини жалось, в її думках вона розуміла що провина повністю лижіть на її плачах.
• Маша в комі… я не можу повірити.. це все моя провина..
• Влад це не твоя провина, давай зустрінуймося…
• Ти зараз де?- голос Андрія тремтів
• Я зараз в ресторані, через декілька хвилин в парку.

Почулись телефоні гудки, Міра подивилась на подругу.

• Насть.. вибач але мені потрібно зустрітись з Андрієм.
•  Все гаразд, я все розумію, до зустрічі тоді.

Міра вийшла з ресторану та пішла в парк, через п’ять хвилин до неї підійшов Андрій.

• Як ти?- Міра дивилась з співчуттям на подругу.
• Мені не дуже добре… ти права як би не я то всього цього б не сталось, я винуватий… якби я тільки не взяв її з собою..
• Ей…- дівчина підійшла до нього та обійняла, він поклав свою голову на плече дівчини, це виглядало досить дивно з розрахунком що вона була зростом метр шістдесят два, він метр вісімдесят п’ять.
• Як би я тільки не …
• Ей я була не права, в цьому не має твої провини… все буде гаразд..
• Ти не розумієш якби я тільки міг їй допомогти, якби я був розумнішим.. все це моя провина

Дівчин вдарила хлопця по затилку.

• Ей я ж сказала все гаразд, ти не винуватий в тому що Маша вирішила тебе відпустити, це цілком і повністю її провина, тому я прошу тебе не вини себе.
• Дякую що ти в мене є…- Андрій сильно обійняв дівчину.
• Я завжди буду поруч, поки моє серце не перестане битись..

Вони стояли так ще декілька хвилин, потім Андрій відійшов від дівчини.

• Я хочу відвести тебе в одне місце..- Андрійю стало краще але не зовсім
• Так без проблем.. якщо тобі буде краще то без проблем.

Андрій взяв дівчину за руку, та повів її до машини, ставши перед нею він жав руку дівчини…

• Ей ти чого ?- дівчина відчула як рука Андрія почала тремтіти.
• Мені страшно.. я боюся що я можу нашкодити і тобі..

Дівчина притягала лице хлопця до себе, вона поцілувала його.

• Слухай що б не сталось запам’ятай я ніколи.. більше ніколи не буду тебе винити. Я дуже тебе люблю, ти дуже класний хлопець, запам’ятай ти завжди будеш для мене самими кращим.
• Ти справді так рахуєш ?
• Так я дуже сильно тобі довіряю, я тебе кохаю.- дівчина посміхнулась.

Вони сіли в машину, Андрій був дуже напружений за кермом. Дівчина не знала куди вони ідуть, через двадцять хвилин Андрій виліз з машини, підійшов до дверей дівчини, він відкрив двері та протягнув до неї руку.

• Мадам дозволите мені показати вам щось неймовірне?
• Так.. без проблем я хочу щоб ти зацікавив мене…
• Але прийде ця трохи посидіти ще в одному місці.- він посміхнувся своєю неймовірною посмішкою, вона завжди заспокоювала дівчину.
• Ну без проблем- дівчина вилізла з машини

Андрій взяв Міру за руку та вони пішли вздовж якогось лісу, дівчина почала хвилюватись невже Андрій вирішив вбити дівчину? Вона почала хвилюватись.

• Ти мені довіряєш?- Андрій жав руку дівчини.
• Так, але трохи хвилююсь.- дівчина дуже переживала, вона не знала чого чекати від хлопця.
• Ну ми вже прийшли.- Андрій став.
• Що вже?- дівчина підняла голову

Вона побачила багато палаток та людей, вони сиділи біля костру, співали пісні, хтось танцював, хтось цілувався.

• Вау…- дівчина була здивована, вона не очікувала що Андрій приведе її в таке гарне місце.
• Тобі подобається?- Андрій подивився з теплом на свою дівчину.
• Так… тут дуже гарно, але чому ми прийшли сюди?- дівчина не розуміла чому хлопець привів її в це місце.
• Це любиме місце моєї сестри, вона зробила тут певний лагерь для людей що люблять природу..
• Ого вона неймовірна…- дівчина була ніби зачарована красою цього місця.
• Так схожа на тебе, я б хотів тебе познайомити з нею.. але..
• Слухай я впевнена що у нас ще вийде познайомитись, тому що у таких неймовірних людей вийде все що вони захотять.
• Сподіваюсь що ти права, пішли до них?
• Я не думаю що ми зможемо потоваришувати…
• Чуму ти так думаєш ?- здивовано запитав Андрій.
• Мені ніколи не вдавалось дружити з людьми, навіть з друзями Насті.. можливо я не така, проблема в міні тому що я не можу довіряти людям..
• Слухай, я не хочу що б ти думала що якась проблема в тобі, проблема в тому що ти вибираєш не тих людей.
• Ти справді так думаєш? – в очах Міри почали з’являтись сльози.
• Ей.. Малютка ти чого?- Андрій підійшов та обійняв дівчину.
• Вибач що перед тобою в такому стані..- дівчина почала плакати.
• Ейй ну не плач, все гаразд не потрібно плакати, ти сама неймовірна дівчина в моєму житті, я не хочу що б ти якось сумувала.
• Дякую що ти мене підтримуєш..