Коли ти повністю втрачаєш контроль, ти готовий вбити цінних для себе людей..

• Ну так звідки?
• Вчора провів Настю так її кіт на мене напав, справді можеш її запитати.
• Пххаххах я знаю її Тому вона не любить чужих людей не дивно що вона на тебе напала.- дівчина хоч трохи але заспокоїлась.

До них підійшла Настя вона одразу поглянула на руку Влада, яка тримала ляшку Міри.

• Що ви тут робили?- Міра побачила що Насті було дуже неприємно що Міра була разом з Владом.
• Випадково зустрілись, вибач Влад ми з Настею договорились прогулятись разом.- дівчина встала, скинувши руку Влада з своєї ляшки
• Я думав ви будете не проти якщо я приєднаюся- Влад дивився на Міру, і навіть не поглянув в бік Насті.
• На ми домовились гуляти разом- Настя була злою це можна було почути по її голосу.
• Ех жаль тоді гарно погуляти.

Влад встав з лавочки та пішов в бік ресторану, Аква якраз доїв  свої смаколики, віра взяла одноразову тарілку та викинула.

• Ну що пішли?- спокійно запитала Міра.
• У мене є до тебе розмова…- скули дівчини почали ходити.
• Слухай я до нього не клеїлась- як ти до нього не клеїлась, ти завжди відбивала від мене хлопців… ще й подруга та Маша в сто раз ліпша за тебе!

Слова підігрувались в голові дівчини декілька разів, її злоба почала кипіти…

• Ти сука я тебе не навиджу мені дуже він подобається ти же знаєш.. твар !- Настя накинулась на Міру з кулаками вона почала хапати її за волосся та тягнути, Міра почала втрачати контроль над собою…
• Як ти могла !- Настю засліпила сліпа злість.

Через хвилину повсюдну стало темно, Настя почала приходити в себе.

• Що за фігня чому луна… кровава.. стоп зараз же день… - дівчина поглянула на свою подругу.

Очі Міри стали кровавими, її красивий голубий кулон почав мінятись… він став чорним, повністю обійнявши її шию… Міра скинула з себе подругу, вона відчула що їй не вистачає повітря… тут по всюди почали вилізати темні тіні, вони почали хапати Настю за горло та почали душити…

• Я хочу пити… мені не вистачає повітря..

Тут дівчині нагадався випадок з Владом, коли він прийшов до неї та попросив крові, якщо вона вип’є кров Насті то їй полегшає.

• Допоможіть! ! !- крик зірвався з вуст Насті.

Міра протягнула руку, з її рук почали вириватись тіні вони притягли Настю до дівчини, вона забрала волосся з її шиї, всього дин укус і дівчині полегшає, і нікого ніби й не було, Настя втратила свідомість від страху.

• Зараз.. я зроблю це е…- Міра важко дихала її губи вже були біля шиї подруги.

Тут Міру щось відтягло, Настя впала на землю.

• Міра якого біса ти твориш! ?- крикнув їй на вухо Влад
• А я що я..

Дівчина подивилась на Настю, біля її тіла сидів Аква.

• Все заспокойся, якщо ти вип’єш її кров то ти станеш таким же монстром як і я… досить візьми себе в руки.
•  Що я зараз … я намагалась її вбити?- у дівчини почали тремтіти руки

Через хвилину кулон прийшов в норму, але його світло було тусклим,  ще через хвилину очі прийшли в норму, вони стали блакитними.

• Що це було.. ?- дівчина подивилась на Влада ніби він зараз об’яснить їй все, скаже що все гаразд нічого страшного, але він мовчав
• Представ як ти повертаєшся в свою кімнату, закривай очі.  

Дівчина зробила так як казав Влад, через хвилину вони з’явились в кімнати дівчини.

• Дай сюди свій телефон.- Влад протягнув руку.
• Ось..- дівчина без лишніх запитань відала йому телефон.

Він щось писав, кіт тим часом заскочив на ліжко та почав вимивати свою шубу.

• Я поверну тобі його через пів години, і сам повернусь.

Влад підійшов до Насті взяв її на руки, через хвилину вони зникли.

• Напевно він телипортувався таким же шляхом яким вони й прийшли.

Дівчина сіла на землю, Аква підійшов до неї та почав тертись біля ніг дівчини.

• Мір не вини себе ти не вина, вона сама на тебе напала… мр..
• Я знаю, але якби не Влад я б її вбила..- дівчина почала плакати
• Ей все буде гаразд..

Але Міра не слухала Акву, вона сильно плакала не могла повірити що вона ледь не вбила свою найкращу подругу, через пів години повернувся Влад, він подився на дівчину що сиділа біля холодної стіни.

• Ей ти спиш  ?- Влад присів біля дівчини.
• Ніі… я просто ..- сльози ніби застили на лиці дівчини.
• Ей.. ну ти чого все буде гаразд, нічого страшного не відбулось.
• Де мій телефон?- дівчина подивилась на Влада.
• Ось- він протягнув їй її телефон – слухай я все під лаштував, запам’ятай ти не зустрічалась сьогодні з Настею, вона просапала, я під лаштував переписку, тому можеш не хвилюватись Настя буде думати що їй приснився кошмар.