Обіцянка

Крила за спинами, що є у кожного варто тільки побачити

  • Влад?
  • Ти готова- запитав Спокійно Влад.
  • Так.. а що з твоїми очима?- дівчина зробила крок назад.
  • Не бійся, все гаразд я просто хотів дійти скоріше.
  • Що ти хочеш зробити?

Міра була здивована, але через декілька хвилин дівчина зрозуміла що він мав на увазі, з його спини виросли великі чорні крила, він подивився на дівчину та протягнув руку.

  • Мадам ?- посміхнувся Влад
  • Зачекай тільки не кажи що ти хочеш полетіти…?
  • Пх тоді не говорю але пропоную
  • О господи….- дівчина була здивована, але все таки протягнула руку Владу.

Вони вийшли на вулицю, дівчина замкнула двері, Влад взяв її на руки.

  • готова  ?- запитав Влад ніби з насмішкою
  • ні…

але йому ніби було все одно, він зробив змах крил, і вже через секунду вони були високо в небі, дівчина поглянула вниз, та прижалась до грудей хлопця, він тільки посміявся з неї.

  • Тримайся за мене, ми будемо дуже швидко там.

Дівчина сильніше прижалась до хлопця, він зробив декілька змахів крил та вони вже були на місті, хлопець швидко спустився на землю між будинками щоб ніхто не побачив, і через дві хвилини його крила зникли так швидко як і з’явились.

  • Ну що пішли?- запитав Влад

Дівчина ще не відійшла від польоту, її ноги тремтіли, але вона відповіла йому ніби все було добре.

  • Так.. я вже чую звук мотоциклів.

Вони пройшли трохи і вже були на місці, дівчина побачила мотоцикли та мотоциклістів, вона побачила Андрія а біля нього стояла Маша, дівчина вирішила підійти.

  • Привіт Андрій.
  • Привіт а що ти тут…- Андрій був здивований тим що дівчина була на гонках.
  • Що ти тут збула?- запитала Маша.
  • Це тебе не стасуєте
  • Відійди, ми з Андрієм йдемо на гонку.- сказала злобно Маша

Маша сіла на мотоцикл до Андрія. Мірі було дуже не пособі.

  • Мір зустрінемося після гонки люблю тебе.- сказав сумно Андрій
  • Угу

 дівчина відійшла на бік, там вже стояла Настя.

  • Ей не сумуй… вони вже договорились… - сказала Настя поставивши руку на пличе дівчини
  • Я розумію але все одно…

Тут до дівчат під’їхав червоний спортивний мотоцикл. Він зняв шлем це був Влад.

  • Крихітко сідай- він подивився на Міру.
  • Без проблем.- дівчина посміхнулась
  • Ось я не пущу тебе без цього- він протягнув їй шлем що був в його руках.
  • Ти серйозно ?
  • Так я казав що твоя безпека для мене на першому місці.

Дівчина вирішила одягти шлем, але їй потрібно було зняти заколки, вона подивилась на Влада, він прислонився до її вуха.

  • Просто надягни все буде гаразд.

Дівчина одягла шлем, заколки прижались до її голови дівчина сіла на мотоцикл до Влада. Вони поїхали на старт.

  • Звідки в тебе мотоцикл?
  • Ну … можна знайти а можна взяти.
  • Не буду більше питати в тебе таке.- чому я дивуюсь, він же не людина.

Вони стояли так до них під’їхав Андрій, вони стояли одне біля одного. Через декілька хвилин буде старт.

  • Бачу ти тут новенький, це ти ж танцював з Мірою вальс?
  • Так і не тільки… прямо зараз вона зі мною йде на гонку.- він посміхнувся
  • Вона моя тому не претендуй- сказав Андрій подивившись таким поглядом ніби хотів його вбити.
  • Ну що до зустрічі на фініші лузер.

Пішов від рахунок, один, два, три…. СТАРТ

Всі мотоцикли рванувли вперед, Міра побачила як їх обганяють два мотоцикліста.

  • От би вони впали- пронеслось в думках дівчини.

Тут чорні руки почали хапати колеса мотоциклістів їх почало заносити…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше